Коли не треба викликати швидку: столичні медики розповіли про безрезультатні виїзди

Коли не треба викликати швидку: столичні медики розповіли про безрезультатні виїзди

– Їде добросердна людина в авто, бачить на узбіччі лежить чоловік, і одразу ж телефонує на 103. Мовляв, приїжджайте і рятуйте! – такі випадки у нас зараз мало не щодня.

Про це розповідає заступник директора КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» Сергій Тихенко.

Безрезультатні виклики. Саме так називають медики виїзди, коли вони працюють, як детективне бюро. Річ у тім, що часто заявники не вказують конкретну адресу, і бригадам доводиться кружляти вулицями, шукаючи того, кому необхідна екстрена медична допомога.

103 працює цілодобово, оперативно, безоплатно, професійно. Держава встановила норматив прибуття бригади медичних працівників до пацієнта. Водночас не усі ті, хто телефонує, настільки ж відповідальні. Бо, викликаючи медиків на вулицю, заявник зобов’язаний переконатися, чи людина жива і при свідомості, запитати, чи бажає вона, щоб їй викликали швидку допомогу. Крім того, обов’язково треба дочекатися медиків. Але так не роблять! наголошує Сергій Тихенко.

Він наводить такі цифри: щороку в столиці на швидку надходить понад 600 тисяч викликів і в 55 тисячах із них – люди не потребували виїзду медиків. Тобто виїзди швидкої закінчилися «безрезультатно». В основному, через відмову пацієнта від допомоги, або пацієнта взагалі не знайшли на місці виклику. Він міг просто піти, а той, хто телефонував на 103, не дочекався приїзду швидкої біля пацієнта і, відповідно, не скасував виїзд. У рік це обходиться бюджету в понад 40 мільйонів гривень, адже собівартість одного виїзду бригади в середньому складає 800 грн.

Найчастіше «порожніми» виявляються виклики на вулиці міста, до людей у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння, які просто «відпочивають» на газонах чи лавках. Зрозуміло, що влітку таких більше.

– Ще однією нашою великою проблемою є те, що ми працюємо своєрідною поліклінікою на колесах. Люди викликають екстрених медиків, без належних підстав – наприклад, хронічні хворі, які мають звертатися до сімейного лікаря. Буває і таке, що люди вигадують різні симптоми аби викликати бригаду ЕДМ, а коли ті приїжджають, то на порозі їм заявляють, що уже все гаразд. А було й таке, що протягом ночі кілька бригад виїжджали рятувати людину, «що лежала під вікнами». Зрештою, виявилося, що це бабця з поганим зором «не розпізнала» старе пальто, що певно, залишили під будинком безпритульні, розповідає медик.

Водночас зменшити кількість виїздів допомагає столична гаряча лінія «Порада лікаря за телефоном 15-83». Щодоби оператори номеру «103» перенаправляють на лікарів цієї служби до тисячі додзвонювачів. Якщо врахувати, що щодня надходить понад чотири тисячі звернень громадян на телефон «103», – це значне полегшення в роботі екстреної служби та використання коштів міського бюджету за призначенням.

– Через епідемію коронавірусу, ми працюємо у особливому режимі. У квітні-березні кількість викликів різко зменшилася, можливо люди боялися контактів із медиками, викликали більше «екстрені» пацієнти. Зараз, навпаки, ми маємо «зимове» навантаження. Люди просять приїхати на «температуру», хвилюючись, що у них коронавірус, – пояснює Сергій Тихенко.

До слова, для транспортування киян, у яких підозрюють коронавірус, виділено окремі бригади екстреної допомоги. Та медики готові до того, що будь-який виклик може виявитися з підозрою на коронавірус, тому всі лікарі, фельдшери та водії максимально забезпечені засобами захисту – їх вистачає завдяки бюджетному фінансуванню та допомозі волонтерів. За увесь час пандемії служба не втратила жодного співробітника через ковід, а ті, які хворіли, інфікувалися в «позаробочий час», стверджують у службі.

«Вічною темою» для медиків залишаються і затори, у яких щодня простоюють карети швидких, хамство на дорогах (не усі поступаються дорогою спецавтомобілю з проблисковими маячками) та… стовпчики і шлагбауми у дворах. Зараз усе більше житлових комплексів «закривають» свої подвір’я, а заразом перекривають рух і до сусідніх будинків.

– Великий розголос мала історія із шлагбаумом на Русанівських садах. Там чоловіка дістали із води без свідомості у стані алкогольного сп’яніння, а швидка допомога не змогла під’їхати вчасно – дорогу їм перекрив шлагбаум, і медики витратили ще 15 хвилин, аби добратися пішки з апаратурою в руках. Штучні перепони на проїздах – це спільна «біда» для всіх рятувальних служб, зокрема й пожежних. Після цього ми маємо новий шлагбаум – ба, два, на заїзді до житлових будинків по вулиці Пирогова. А це центр міста! – наголошує Сергій Тихенко.

До слова, в Україні хибний виклик швидкої допомоги кваліфікується як адміністративне правопорушення. Відповідно до ст. 183 Кодексу України, за завідомо неправдивий виклик екстрених служб передбачено штраф від 3 до 7 тисяч неоподаткованих мінімумів.

Та чи когось справді покарали за неправдивий виклик «103» – інформації немає, надто складна процедура притягнення до відповідальності.

У той час, коли хтось вимагає приїхати медиків через високу температуру, на «лінії» може бути виклик на ДТП чи серцевий напад. Швидкі поїдуть на обидва виклики, але для когось від приїзду лікарів залежатиме життя. Тому Сергій Тихенко закликає киян відповідально ставитися до служби «103».