Хто шкодить лісам біля Києва

Хто шкодить лісам біля Києва

Третину території столиці складають ліси. Якщо площа столиці становить 80 тисяч гектарів, то 32 тисячі – це ліси. Унікальне багатство, дароване Києву природою і працею прадідів.

Фото Марії Лисенко
Фото Марії Лисенко

З директором та головним лісничим найбільшого у столиці Дарницького лісопаркового господарства «Вечірній Київ» говорить про:

  • чому важко доглядати за лісами;
  • чому всихають ділянки лісу, і що з ним робити;
  • чому не дозволяють заготовляти деревину.
     

Про пожежі

– Наше Дарницьке лісопаркове господарство найбільше у Києві – 16 228 гектарів лісу, складається з 5 лісництв та має статус природно-заповідного фонду. Його особливості в тому, що тут 80 відсотків – штучні насадження сосни звичайної, яку висаджували у повоєнні роки. Хвойні породи дерев дуже займисті, тому проблема з пожежами актуальна, особливо у нинішньому році, після безсніжної зими. До небезпечного періоду довелося готуватися ще у лютому, –​ говорить директор Дарницького ЛПГ Михайло Явний. – На 4 пожежних вежах, на камерах відеоспостереження з дальністю огляду у 30 кілометрів, на пульті охорони, на всіх наших пожежних машинах лісівники чергували цілодобово, поки не почалися рясні дощі у травні. А пожеж сталося багато – 40, і почалися вони дуже рано весною. Проте вигоріло не багато площ, десь до 20 соток, адже змогли, завдяки обладнанню, їх вчасно помітити й приборкати. Біля ТЕЦ-6 разом із столичним ДСНС довго гасили пожежу на торф’янику. Часто виникають займання у заповіднику «Биківнянські могили», де не створено підприємства, яке б за ним наглядало, та на території колишнього радіопередавального центру у Биківні. Тут особливо пильнуємо.

Про рослинність та звірів у міській смузі

– Нагадайте киянам, які люблять розпалювати багаття серед лісу, яке значення мають ліси лівобережжя для Києва?

– Лісовий пояс глибиною до 10 кілометрів захищає мегаполіс від вітрів, від посух та пилу, є кисневим резервуаром для міста. Це й відпочинок для городян, джерело натхнення. Утримуємо 16 зон відпочинку для людей. Постійно прибираємо сміття. Але в нас дуже не вистачає прибиральників. По нашим «лісовим» нормам на 300 гектарах лісу працює один прибиральник, тоді як у парку «Партизанської слави» – 1 людина слідкує за 10 гектарами. Вздовж житлової забудови лівобережжя столиці засмічення лісу – велика проблема. Треба збільшувати кількість прибиральників. А от з позитивного – люди стали менше псували лісові меблі у зонах відпочинку.

У лісі ростуть ялини, граби, берези, вільха, дуби, тополі, але найбільше – сосон. Наша карта показує, що значну частину території господарства складають сосни віком більше 60 років (позначено жовтим кольором), багато місць, де ростуть сосни віком за 120  (позначено червоним). А у найстарішому лісництві біля Броварів є насадження, яким більше 160 років. Коли ми там розбирали старовинну будівлю лісової застави,  знайшли в стіні купку документів. Серед них документи 1904 та 1879 років. Натрапили на «Протокол про лесонарушение», за яким з лісника стягнули 3 царських рубля штрафу, тому що не знайшли, хто вкрав дерева з казенного лісу. А ще знайшли нагородний лист: «Государь Император изволил пожаловать в награду казенному лесному объезчику Броварского лесничества Ивану Волкову нагрудную золотую медаль с надписью «За усердие» на Анненской ленте …»

– А звірі часто трапляються?

– В останні роки стало значно більше. Особливо зайців. Є косулі, кабани, іноді заходять лосі. Ми на зиму заготовляємо їм віники з березового та дубового листя та сіль для підгодівлі, коли з під снігу важко дістати суху траву.

Про вирубку лісів навколо Києва

-Лісовпорядна організація складає плани для лісових господарств  (підприємств) на кожні 10 років. Розраховується річна лісосіка. Адже ліс росте: 1 гектарі лісу приростає на 5 кубометрів в рік. Якщо у нас 16 тисяч гектарів лісу, то кожен рік у нас приростає 80 тисяч кубів. Але натепер рубки складають приблизно 40 тисяч і ТІЛЬКИ сухостійних дерев! Ми не вирубуємо сирі дерева, а лише відмерлі, у нас не використовується навіть річна лісосіка. До 2014 року, у суворі зими, коли багато падало дерев від вітру та снігу, лісосіка складала й до 100 тисяч кубів. Просто багато було наламано всього. Нині не виконується, підкреслю, навіть план. Крім того, діє заборона на суцільні санітарні рубки – їх взагалі немає.

– Тоді, як же виживає лісгосп, адже підприємство має якось заробляти кошти?

– Половина фінансування в нас надходить від міста (адже зрозуміло, що ми не можемо заробляти кошти) - на охорону лісів від пожеж. Іншу частину заробляємо на тому, що виробляємо з сухостійних дерев у деревообробному цеху. Робимо лісові меблі, альтанки на продаж, продаємо дошки на піддони, для підлоги, робимо свої вікна, двері, вагонку й дрова.

Чим хворіє ліс та чому висихає

«Вечірній Київ» об'їхав з лісничим Дарницького ЛПГ Юрієм Дубівим ліси лівобережжя Києва – від «Биківнянських могил» до територій за ТЕЦ-6 на Троєщині. Подивилися, як з насіння вирощують ялинки, сосни, кедри у лісових розсадниках, як стежать за лісом за допомогою відеокамер у Білодібровному лісництві, як серед високих дерев раптом виникають великі ділянки молодих сосонок. Серед зелені вразили значні ділянки мертвих дерев, з'їдених шкідниками лісу. На таких локаціях ми помітили купу різноманітних жуків.

– Через пониження рівня грунтових вод, яке відбувається останні 10 років, соснові ліси Київщини дуже страждають через нестачу вологи, а також антропогене й техногенне навантаження. На території Дарницького ЛПГ було 10 боліт, але вони висохли, - говорить Юрій Дубів. – Нестача вологи й поживних речовин послаблює дерева, особливо сосни,  вони не можуть протистояти шкідникам лісу та хворобам. Серед шкідників тут багато короїдів, вони й починають заселяти верхівки та стовбури дерев, далі справу роблять всі види усачів, потім златки її доробляють. Тому тут все гуде зараз від жуків. Йде розселення по нових живих деревах.

Період розмноження шкідників припадає на весну, коли у лісі настає сезон тиші (період розмноження птахів та звірів з 1квітня по 19 червня). У цей період заборонено проведення санітарних заходів у лісі: не можна працювати технікою, видаляючи уражені дерева. В межах столиці діє заборона на обробку лісів  та насаджень інсектицидними засобами проти шкідників лісу. Не можна також видалити з лісу напівпошкоджене комахами дерево, аби вони не розповсюджувалися. Діє й мораторій на санітарні рубки. Коли необхідно прибрати отакі мертві дерева, нашим фахівцям доводиться по два місяці оформлювати різні дозвільні документи.

Чи потрібні Києву новорічні ялинки

– На значних площах у Дарницькому ЛПГ вирощуємо молодий ліс. В основному, - сосни та ялинки. Це поповнення має залишатися на своїх місцях. Моя особиста думка, що спеціально вирощувати новорічні ялинки для столиці у наших лісах не має сенсу. Викошувати щорічно по 50 – 70 га сосон, яким 5 -10 років, для того, щоб вони за 10 днів перетворилися на хмиз? Краще хай живуть у лісі до 200 років. А у місто на ялинкові базари можна, за потреби, поставляти ті дерева, які були видалені під час проріджування. Крім того, у столицю везуть з усіх кутків України сосни та ялини. Але, як на мене, краще залишити дерева у лісі. А людям ми завжди пропонуємо гілки, святкові композиції та ідеї, як створити новорічні букети не пошкоджуючи гарні молоді дерева.

Фото, відео Марії ЛИСЕНКО, «Вечірній Київ»

Читайте також: «Дерева Києва: що потрібно місту для свіжого повітря та прохолоди».