Не наша модель: чому Україна скористалася французьким варіантом Конституції

Не наша модель: чому Україна скористалася французьким варіантом Конституції

28 червня – 24-й день народження Основного Закону. Про що згадують учасники тієї конституційної ночі-1996?

Українську Конституцію, за яку віддали голоси 315 нардепів, готували з урахуванням досвіду Європи та США. Але народні обранці здебільшого скористалися французьким варіантом. Про це «Вечірньому Києві» розповів ексдепутат, доктор юридичних наук Василь Костицький.

– Під час розроблення Конституції владу розділили на три гілки – законодавчу, виконавчу і судову. Чому Конституцію України «злизали» у французів? Ця геніальна модель, яку після Джона Локка оформив Шарль Монтеск’є, була розрахована саме на п’ятимільйонну Францію. В її основі було бажання забезпечити справедливість, обмежити свавілля монарха, а право ухвалення законів передати парламентарям. Слідом за французами ми теж мріяли про те, щоб управління економікою держави довірити професійним менеджерам в особі уряду. Але згодом з`ясувалося: в Україні державні механізми складніші, а населення – у вісім разів більше. Вмонтувати всі органи влади в модель, якій уже понад 280 років, значно важче. Пардон, модель не наша. Зважаючи на третє тисячоліття, треба виходити з існуючих реалій, – вважає Костицький.

На думку вченого, районні держадміністрації доцільно підпорядкувати райрадам, а парламент – зробити двопалатним, щоб відстоювати інтереси не окремих регіонів і кланів, а всього народу.

Це було 21 років тому: як ухвалювали Конституцію

Конституція молодої держави народжувалась в умовах гострої боротьби між лівими і правими політсилами.

– Комуністи та соціалісти, орієнтуючись на ідеологію радянського періоду, затягували конституційний процес. На противагу їм демократичні сили виступали за якнайшвидше ухвалення Конституції – установчого документу відновленої української державності. Між Морозом та Кучмою теж ішла боротьба. Мороз був лідером прокомуністичних сил, тому був прихильником організації влади на принципах так званого радянського народовладдя. Він постійно торпедував президентську форму правління і намагався вибудувати парламентську форму правління на базі системи рад. Ліві на чолі з Морозом послідовно намагалися зробити питання мови та символіки предметом торгу. Конституційне затвердження державних символів відбулося лише в пакеті з питанням про статус Криму та призначенням прем'єр-міністра, – пригадує колишній народний депутат Іван Заєць.

Конституційна ніч: Іван Заєць пригадав подробиці

Списана у французів Конституція пережила не один «землетрус»: кожен новий глава держави намагався залишити у ній свій слід, починаючи з Леоніда Кучми і закінчуючи Володимиром Зеленським, який хоче скоротити кількість нардепів із 450 до 300.