Хлібний і Гречаний замість Леніна

Ольга Косова 

Аби дізнатися про роботу комісії з питань найменувань та подробиці повернення столиці історичних назв і надання нових, «Вечірка» поспілкувалася з директором Департаменту суспільних комунікацій КМДА Мариною Хондою. 

– Для початку хочу нагадати, що у травні було оприлюднено пакет законів України про декомунізацію. Відповідно до нього, ми маємо до кінця жовтня розглянути питання щодо перейменування вулиць, названих на честь діячів комуністичного режиму, – розповідає Марина Петрівна. – У Києві близько 2800 вулиць, провулків і проспектів. Наша комісія вивчає їхній перелік, щоб визначити, які з них підпадають під дію цих законів, адже передбачено чіткі підстави для зміни зазначених назв. 

– Чи не бракує комісії історичної інформації? 
– По-перше, ми звернулися до Українського інституту національної пам’яті, який був розробником цього закону, та попросили надати нам їхні пропозиції. За висновком науковців, у столиці 110 таких вулиць. Але міська влада ще до ухвалення закону почала розглядати питання щодо перейменувань, тому загалом вийшло 155 вулиць. По-друге, до складу нашої комісії входять експерти – історики, мовознавці, культурознавці Києва, які мають власні думки про те, на честь кого варто найменувати ту чи іншу вулицю та чи можна повернути їй історичну назву. Коли надходить якась пропозиція, протягом двох місяців обов’язково триває голосування на сайті. І за його результатами комісія пропонує міському голові винести проект на розгляд депутатів Київради для ухвалення остаточного рішення. 

– На якому етапі нині процес перейменування? 
– На сьогодні проголосовані та оприлюднені рішення Київради про перейменування 27 вулиць. Питання перейменування приблизно 50 вулиць вивчаються депутатськими комісіями. Гадаю, на найближчих пленарних засіданнях міськради вони будуть розглянуті. 10 вересня ми розмістили на сайті КМДА для голосування ще 66 проектів рішень з перейменування вулиць. 

– Випадки перейменування вулиць без голосування були? 
– Так, у тому разі, коли вулиці повертається її історична назва або якщо вона не називається на честь певної особи чи події. Тоді, згідно із законом про перейменування, голосування на сайті не здійснюється. 

– Чи можливі винятки з правил? 
– Іноді є особлива думка киян. Приміром, у Бортничах було близько двадцяти вулиць, які автоматично підпадали під перейменування. Пропозиції комісії не схвалювалися мешканцями. Для людей було принциповим те, на честь кого будуть перейменовані вулиці. Вони запропонували назви, пов’язані не з певними постатями, а із самими Бортничами, наприклад вулиці Хвойна та Медоносна, провулки Хлібний і Гречаний. Громада обрала такі назви, тож комісія погодилася з нею. 
Існує також особливий момент, коли вулиці називають на честь людини, родичі якої ще живі. Приміром, під час розгляду пропозиції про перейменування проспекту Червонозоряного на честь Валерія Лобановського його донька давала на це офіційну згоду. Бо трапляються випадки, коли об’єкти найменовано, а з часом звертаються родичі, котрі не погоджуються на це. Така вимога є в законі. 

– Ви досліджували думки киян щодо перейменувань? Вони були суперечливими? 
– Так, ми вивчали думки містян. Основний аргумент тих, хто проти, полягає аж ніяк не в запереченні самої ідеї декомунізації. Більшість із них вважають, що це зараз не на часі, потребує величезних коштів і перереєстрації значної кількості документів. Ми пояснюємо, що, по-перше, є закон, який потрібно виконувати, тому, чим більше киян долучаться до цього процесу, тим простіше буде всім у майбутньому. По-друге, документи не доведеться перереєстровувати: право власності, право володіння майном не змінюються. Не треба йти в ЖЕК і змінювати адресу. Ці дії будуть здійснені автоматично в разі потреби. Якщо кияни забажають, вони, звісно, зможуть це зробити. 

– Як виконуються закони про декомунізацію та демонтаж комуністичної символіки? 
– При Департаменті містобудування та архітектури КМДА створено експертну раду, яка має оцінити такі об’єкти, зокрема ті, що належать до культурної спадщини, об’єкти метрополітену, меморіальні дошки. Наразі ця рада працює, визначає їхню балансову вартість та можливість демонтажу. На це, певна річ, потрібні кошти. 2014 року на реалізацію закону вони не передбачались, і скільки це коштуватиме, ми сьогодні не в змозі підрахувати. Та, гадаю, найближчим часом буде оприлюднено загальну оцінку такого майна. За інформацією Департаменту містобудування та архітектури, близько 145 пам’ятників діячам радянської доби підпадають під декомунізацію. 

– У соціальних мережах викликало резонанс перейменування Московського мосту на міст Георгія Фукса. 
– Річ у тім, що в киян є багато версій, але жодної конкретної ми не отримали. Ця пропозиція надійшла від одного з депутатів міської ради, котрий запропонував назвати міст на честь Фукса як його розробника (за аналогією з мостом Патона). Під час голосування цей варіант дістав підтримку, але остаточне рішення ухвалять депутати Київради. 
Кияни можуть проголосувати на сайті, звернутися з конкретною пропозицією, під якою підпишуться мешканці. Результативнішими є не думки в соціальних мережах, а конкретні пропозиції, відповідно оформлені. І вони будуть пріоритетними для остаточного рішення щодо перейменування. 

– У мережі Фейсбук з’явилися версії про перейменування проспекту Перемоги. Це правда? 
– Це, певно, просто чиєсь побажання. Таке питання не розглядалося.