Троєщину вивезе міська електричка

Троєщину вивезе міська електричка

Міську електричку в Києві можна з цілковитою підставою назвати «гидким каченям» столичної транспортної системи. Якщо у Берліні міська залізниця S-бан є повноцінним транспортом на рівні з метрополітеном, то у Києві міська електричка перевозить лише 15–18 тисяч пасажирів за добу, зазнаючи втрат на суму понад 7 млн грн щомісяця. І ось цими днями на транспортній секції КиївУрбанФесту було представлено результати моделювання реконструкції системи міської електрички з облаштуванням лінії по вулиці Бальзака, що на Троєщині. І система «поїхала»! 

Вибратися з Троєщини до центру в години пік – це просто знущання, – емоційно жаліється «Вечірці» мешканка масиву Тетяна Пономаренко, яка щойно не змогла сісти у тролейбус. – Розмови про метро нам уже набридли, до того ж ми розуміємо, що зараз немає коштів на нову лінію. Але ж треба щось робити, на Троєщині живуть понад 300 тисяч людей, це як окреме місто, як Вінниця чи Полтава! Ми маємо право на зручний громадський транспорт
Власне, свого часу міську електричку і відкривали з прицілом на обслуговування одного з найбільших спальних районів міста, спочатку організувавши до станції електрички автобусні маршрути, а згодом – трамвайні, вклавши ще понад 250 млн грн. Та система не запрацювала: і незручно, і ненадійно, і довго. Варіант продовження лінії електрички безпосередньо по Троєщині, реконструювавши трамвайну лінію по вулиці Бальзака відповідно до залізничних стандартів, обговорюється вже давно, і ось нарешті за допомогою транспортної моделі, що була представлена кілька тижнів тому, можна оцінити переваги такого проекту. 
Згідно з результатами моделювання, пасажиропотік міської електрички після прокладання лінії по вулиці Бальзака зросте з нинішніх 15–18 тисяч до 300 тисяч, а це більше, ніж пасажиропотік зеленої гілки метрополітену, – зазначив під час презентації Віктор Петрук, головний спеціаліст відділу інженерно-транспортної інфраструктури Департаменту містобудування та архітектури КМДА. – Одночасно зменшується завантаженість мостів та усіх ліній метрополітену у центральній частині міста, тобто ми і розвантажуємо пересадки. А ось борщагівський швидкісний трамвай додає ще 30% до пасажиропотоку
Змодельована схема реорганізації руху міської електрички передбачає максимальне завантаження Дарницького залізничного мосту, адже Петрівський міст має лише одну колію, і поїзди почергово пропускають один одного. Основний маршрут, що моделювався, має пройти від Троєщини Лівобережжям до станції «Караваєві Дачі». Додатковий працюватиме по кільцю, вранці – проти годинникової стрілки, вивозячи мешканців масиву на правий берег Дніпра, а ввечері – навпаки. З додаткових будівництв, окрім гілки на Троєщину, передбачаються новий поворот між станціями «Лівий берег» та «Дарниця», а також станції електрички «Либідська» і «Політехнічний інститут» – для зручних пересадок на метро і швидкісний трамвай. 
Лінія міської електрички по вулиці Бальзака вирішує відразу кілька важливих проблем транспорту міста, – пояснив «Вечірці» Віктор Петрук. – По-перше, вона вивозить жителів району – до центру міста можна дістатися за 25–30 хвилин. До того ж, для 44 відсотків троєщинців станції розташовані у пішій доступності. По-друге, Троєщина створює основний пасажиропотік для міської електрички, рятуючи її від збитковості. По-третє, ця транспортна система не прив’язана до будівництва нових мостів, адже четверта лінія метро передбачалася по Подільському мосту, що будується вже 10 років, а зараз там немає навіть охорони. А це – і кошти, і час. У кращі часи Київ отримував близько 1 млрд грн на транспортні проекти на рік, вартість же мосту та лінії метро вже вимірюється десятками мільярдів. Тобто це економія і часу, і коштів
За представленими результатами моделювання можна порівняти, що краще: прокласти лінію міської електрички по вулиці Бальзака чи збудувати нову лінію метро на Троєщину, і вже до кінця цього року необхідно мати ТЕО (техніко-економічне обгрунтування), аби дискусія відбувалася з урахуванням витрат коштів і часу на запуск проекту. Поки ж що варто вивчати досвід Берліна та інших міст Європи і світу, де внутрішньоміські залізниці вже давно використовуються як міський транспорт. 
До 300 тисяч людей із нинішніх 15–18 тисяч зросте пасажиропотік міської електрички після прокладання лінії по вулиці Бальзака, –  вважає головний спеціаліст Департаменту містобудування та архітектури КМДА Віктор Петрук