Майбутнє високої трави і газонів у Києві

Майбутнє високої трави і газонів у Києві

У зв'язку з петицією проти скошування трави у столиці, оприлюдненою на сайті Київради, «Вечірній Київ» попросив керівника КО «Київзеленбуд» Олексія Короля  надати відповіді та роз'яснення з цього питання. Ми також вважаємо, що скошування трави під корінь, як це зазвичай робиться у місті, – не продуктивна ідея.

Олексій Король розповів про:

  • різноманіття газонів, які існують у столиці;
  • плани створення газонів з високою травою та так званих «мавританських»;
  • збереження грунтів у місті та про боротьбу з пилом;
  • кисень і охолодження міського середовища за допомогою трави.

– Зрозуміло, що у парках і скверах існують газони, і там траву косити необхідно. А де, на ваш погляд, як фахівців, можуть бути перспективні місця для створення газонів з високим травостоєм?

– Газон – це штучно створений дерновий покрив, що є невід’ємним елементом озеленення міста, – відповідає Олексій Король. – Важливість скошування травостою у садах, парках, на бульварах, прибудинкових територіях та в інших місцях відпочинку людей полягає не лише в естетично–декоративному вигляді території, захисті газонного покриття від бур`янів. Це запобігання поширенню шкідників, зокрема й кліщів, які «сидять» саме у високій траві.

Лугові газони з високим травостоєм повинні облаштовуватись у місцях найменшої взаємодії з населенням: вздовж доріг, транспортних розв`язок, транзитних зон, автомагістралей, на лугопарках, у спеціальних зонах, у великих парках на віддалених територіях тощо. Газонний травостій має як переваги, так і недоліки.

– Як довго така трава може стояти високою? Доки не пожовкне у спекотні дні серпня? І саме тоді її можна буде видалити?

– За своїми функціями розрізняють декоративні, спортивні та газони спеціаль­ного призначення. У садах, парках, скверах, лісопарках, лугопарках, у системі насаджень житлових районів та інших зелених об’єктах населених місць створюють саме декоративні, котрі у свою чергу в залежності від місця розташування в садово-парковому ландшафті і складу рослинності, що їх утворюють, поділяються на класи партерні, садово-паркові (найбільш поширені та використовуються на території парків, скверів, бульварів, мікрорайонних і внутрішньо-квартальних насаджень, центральних частин лісо- і лугопарків) та лучні.

Окрім наведених вище відмінностей газонних покриттів, вони також відрізняються у особливостях догляду, одним з яких є скошування. Скошування – це основний прийом догляду за газонами, який повинен відповідати типу, призначенню газонів і складу травосуміші. 

Відповідно до «Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України», розроблені технології догляду, за якими максимальна висота травостою на партерних газонах має бути – 5см, висота скошування – 2-4 см;  на звичайних газонах – 10 см, скошування – 3-5 см; на лучних –15-20 см, скошування – 3-5 см.

Регулярне косіння, а, відповідно, і мульчування газону, – є запорукою здорової вегетації. Зрізання трави в період між весною та пізньою осінню сприяє кущінню рослини, утворенню нових листових пластинок та паростків. Косіння газону забезпечує розвиток кореневої системи та зміцнення багаторічної дернини, оскільки газони створюються не на один рік, а також скошування запобігає проникненню бур’янів.

На схилах дорожніх розв`язок скошування у літній період (період спеки) варто проводити значно рідше та на висоту не нижче 6-8 см.

На частоту косіння звичайного газону впливають кліматичні умови та сезонність. Наприклад, у весняний період процес вегетації рослини найбільш активний, що спричинено власне пробудженням рослини, помірністю температури повітря та достатньою вологістю, так само активний ріст газону припадає на осінній період, коли температурні показники знижуються, а у посушливий та спекотний літній період всі процеси у травах уповільнюються та ослаблюються. Саме тому висота та періодичність скошування і регулюється відповідно до процесів розвитку, чим він активніший, тим частіше та нижче скошується, і навпаки чим повільніше – тим рідше та на вищу висоту. В Україні за вегетаційний сезон партерні газони викошують у середньому 15-18, звичайні – 10-14, лучні – 2-5 разів.

Не варто допускати переростання травостою, несистематичне скошування з великими інтервалами негативно впливає на розвиток трав: витягування стебел, зниження їхньої пружності, що в свою чергу призводить до вилягання пагонів, випадання тонкостеблових злаків із флористичного складу, зниження декоративності газону та його стійкості до витоптування.

Здоровий та доглянутий газон має добре розвинений та щільний дерновий покрив, що запобігає вимиванню ґрунту під час дощу та утворенню ґрунтових ерозій, швидкому випаровуванню вологи.

Якщо говорити про відмову від косіння газону на перевагу досягнення високої трави, то йдеться про мавританські газони (на фото). Серед усіх видів газонів це єдиний, що не потребує скошування, косять лише 2-3 рази на сезон. Такі газони влаштовують із суміші деяких видів багаторічних та однорічних злаків із квітковими рослинами у співвідношенні приблизно 80:20. З них найчастіше зустрічаються такі види як костриця червона, тонконіг лучний, тонконіг звичайний, вівсяниця лугова, тимофіївка лучна, мітлиця тонка, райграс пасовищний, конюшина біла, ромашка аптечна, люпин мінливий, дзвіночок персиколистий, васильки, мак-дикий, гвоздика китайська, фацелія пижмолиста, кореопсис багаторічний, лобулярія морська, космея двічі периста, настурція, портулак тощо.

– Чи правильне твердження, наведене у петиції, що висока трава сприяє охолодженню міста в спеку, краще затримує пил, надає багато кисню?

– Це твердження у такому формулюванні не вірне. Так, щільний газон запобігає утворенню пилу (на ділянках без газону внаслідок перегрівання та вітрової ерозії справді утворюється пил) і частково його затримує. Висока трава сама по собі не охолоджує місто – вона не має властивостей кондиціонера, але за рахунок збільшення території зеленої зони зменшується відбиваюча та теплоприймаюча поверхня, що здатна у конкретному мікрокліматі спричиняти підвищення температури. Кисень під час фотосинтезу виділяють всі рослини і трава теж, але виділяє допоки не відцвітає, і частка валового виробленого кисню від неї не найбільша.

У містах мавританські газони (із високим різнотрав`яним покривом) мають такі переваги: висока декоративність (за правильно підібраних видів рослин можна досягнути безперервного цвітіння та ароматності); покіс проводиться лише 2-3 рази на рік на сезон (скошується після цвітіння квітів); зменшення витрат по догляду за рахунок рідшого покосу.

Серед недоліків в облаштуванні та догляді за мавританським газоном можна виділити наступні: такий газон також потребує поливу; необхідний підсів насіння злакових; необхідність ручного видалення бур`яну. Такий газон вразливіший до шкідників та хвороб; може бути осередком кліщів, що небезпечно для людей; не призначений для вигулу собак; за рахунок високого травостою є вірогідність скупчення у ньому сміття; можливість стати алергеном для людей, що мають алергію на пилок; непрактичний для прогулянок з дітьми; завдяки квітам привертає увагу комах-запильників, серед яких є медоносні бджоли, самотні дикі бджоли, оси та джмелі.

Для догляду за мавританським газоном важливо прополювати ділянку, зокрема від карантинних бур’янів. Агресивним та найпоширенішим у нас є амброзія, що витісняє злакові та квіткові рослини, таким чином сприяє випаданню культурних рослин. Як наслідок, послаблюється дерновий покрив, підвищується швидке випаровування вологи, вивітрювання родючого шару грунту, та власне розвіювання пилку бур`янів, які є алергенами.

– У містах Європи (Відень) нині задля охолодження міст, боротьби з підтопленням під час злив руйнують дорожній покрив на площах і залишають відкритий грунт із травами. У Німеччині узбіччя доріг засівають сумішшю трав та польових квітів та не викошують. Чи може таке бути у практиці «Київзеленбуду» чи ви можете посприяти, аби таке увійшло у практику «Київавтодору», який після реконструкції має відновлювати узбіччя?

– Як свідчить досвід країн Європи і України теж, лугові газони вздовж доріг не викошуються. Чимало таких газонів є й у Києві – Труханів острів, Гідропарк, Деснянський лугопарк, Жуків острів, парк Муромець, Корчувате, прибережні території та ін. У міських парках, на їх центральних алеях з огляду на сукупність факторів, названих мною вище, проводиться скошування.

КО «Київзеленбуд» розглядає ймовірність влаштування мавританських газонів на територіях, де розміщуються зелені насадження спеціального призначення. У концепції реконструкції, будівництва та створення нових парків, площа яких дозволяє, ми передбачаємо висаджування таких зон та клумб з багаторічниками та злаковими.

Однак значна територія міста, що призначена для створення високого травостою, перебуває на балансі інших підприємств, і там справді не проводиться скошування, але такі території теж потребують догляду, зокрема щодо боротьби з карантинними бур`янами амброзії, борщівника, ценхруса тощо.

Ознайомитися зі змістом петиції від киян можна за посиланням.

https://petition.kyivcity.gov.ua/petition/?pid=9723&fbclid=IwAR1hDRY_P4UE7rhlwLXDwOPgkIjSxDnb5DrqwKY0NTYuuYWqUDQqx9CNv9A