Сьогодні Україна та столиця згадують жахливу трагедію

Сьогодні Україна та столиця згадують жахливу трагедію

17 травня цьогоріч - День пам’яті жертв політичних репресій, який відзначається щороку у третю неділю травня згідно з Указом Президента від 21 травня 2007 року з метою належного вшанування пам’яті жертв політичних репресій, привернення уваги суспільства до трагічних подій в історії України, викликаних насильницьким впровадженням комуністичної ідеології.

Кількість жертв політичних репресій в Україні неможливо підрахувати. Деякі фахівці вважають, що за період від початку 1920-х і до кінця 1980-х років, тобто за час правління більшовицько-комуністичного режиму, в Україні було заарештовано майже півтора мільйона осіб (із них понад 50% - українці). Величезну кількість із них було розстріляно, всі інші пройшли тюрми, заслання, вислання, каторгу, табори, примусово побували в психіатричних закладах

Терор і репресії вразили майже всі верстви українського населення: науковців, політиків, військових, священиків, представників культури, селянство. Особливо тяжкою і болісною спадщиною минулого стали масові репресії, які чинилися сталінським режимом та його прибічниками в Україні у 1930-х роках. Приміром, в Україні в 1937-1938 роках було засуджено 198 918 осіб, з яких близько двох третин – до розстрілу. Решту було відправлено до в'язниць та таборів.

Одним із трагічних символів тієї доби є київська Биківня: у Биківнянському лісі розташоване найбільше в Україні місце поховання жертв масових політичних репресій. Тут був об’єкт спеціального призначення НКВС, де наприкінці 1930-х – в 1940-х роках відбувалися масові захоронення розстріляних та закатованих. Однією з найкривавіших стала ніч у Києві 19 травня 1938 року, коли у в’язницях НКВС було розстріляно 563 людини. Трагедія Биківні стоїть в одному ряді із такими злочинами, як Аушвіц, Бухенвальд, Дахау, Бабин Яр та Катинський розстріл. На сьогодні вже встановлено імена понад 19 тисяч розстріляних громадян з Биківнянського поховання жертв сталінських репресій.

Пропонуємо вам ознайомитися з цією трагічною сторінкою історії у телепрограмах.

Телеканал Київ

Київські історії - жертви політичних репресій
о 9.00, 11.30, 16.50, 18.10


UA: КУЛЬТУРА

Телеканал  підготував добірку документальних і художніх фільмів про трагічні долі політичних в’язнів радянського режиму.

О 21:20 покаже документальний фільм «Будинок «Слово» режисера Тараса Томенка. Харківський будинок для літераторів, спроєктований у формі літери «С», звели наприкінці 1920-х років. До нього переїздять жити й працювати Микола Хвильовий, Остап Вишня, Михайль Семенко, Анатоль Петрицький, Антін Дикий та інші. Однак позірний добробут виявився справжньою тюрмою зі спеціальною системою стеження й мережею агентів, завдяки яким радянські спецслужби тримали митців під контролем. У стрічці оприлюднили невідомі факти з біографій письменників, які творці знайшли в архівах. Фільм отримав національну кінопремію «Золота дзиґа» в категорії «Найкращий документальний фільм».

Про долі людей, які не підкорилися тоталітарній системі, дивіться на UA: КУЛЬТУРА впродовж дня. 

О 09:00 до уваги глядачів документальний фільм «Кенгір. Сорок днів свободи» про Кенгірське повстання, яке відбулося 1954 року в Степовому таборі поблизу селища Кенгір у Казахській РСР. Жорстокі розправи й убивства в’язнів привели до організованого масового спротиву, який тривав сорок днів.

О 12:00 дивіться фільм виробництва суспільного телеканалу UA: ПЕРШИЙ «Левко Лук'яненко. Йти за совістю» документального циклу «Дисиденти». 27 років життя Левко Лук’яненко провів у тюрмах і таборах, 450 днів — у приміщеннях камерного типу та карцерах. Пройшов тисячі кілометрів етапу й провів 45 голодувань. Однак йому вдалося вистояти. Згодом Левко Лук’яненко став одним зі співавторів Акту проголошення незалежності України, ухвалення якого символічно відбулося в день його народження.
О 14:00 — фільм «Микола Руденко. Формулу життя знайдено» документального циклу «Дисиденти». Стрічка розповідає, як людина, що вірила в комуністичне майбутнє, може вилікуватися від вірусу сталінської ідеології і стати проповідником свободи, людської гідності й правди. Пройшовши через хвилі політичних репресій, Микола Руденко став одним із засновників Української Гельсінської групи. 
О 14:35 дивіться ще один фільм документального циклу «Дисиденти» — «Олесь Шевченко. Як на сповіді». Уже під час навчання в університеті Олесь сміливо запитував викладачів, чому лекції читають російською, а згодом вступив до Української Гельсінської групи. Олесеві Шевченку випало пережити арешт, звинувачення в злочинах проти Радянського Союзу й довгі роки заслання.

О 15:10 — художній фільм кіностудії ім. Олександра Довженка «Із житія Остапа Вишні». Стрічка розповідає історію життя українського письменника Павла Губенка, відомого в українській літературі як Остап Вишня — автор гумористично-сатиричної прози. Проте на долю письменника випали й ленінська в’язниця, і сталінські концтабори. Образ Остапа Вишні на екрані втілює Богдан Ступка.

О 16:40 — документальний фільм «Осип. Київ. Надія». Це низка інтерв’ю відомих киян про київське коло спілкування Осипа Мандельштама, твори, натхненні київськими враженнями, зв’язок поета з Києвом та Україною. Про Мандельштама розповідають мистецтвознавець Дмитро Горбачов, театрознавиця Наталія Єрмакова, історик-києвознавець Михайло Кальницький, письменник і видавець Іван Малкович та інші. 

О 17:55 — військова драма «Секретний ешелон» режисера Ярослава Лупія. Фільм розповідає про системні переслідування й репресії в повоєнній Західній Україні. 

О 19:30 у рубриці «Українська кінокласика на UA: КУЛЬТУРА» — художній фільм «Вінчання зі смертю» режисера Миколи Мащенка. Це історія часів сталінського терору 1930-х років: лейтенант Щербаков отримав наказ розстріляти кількох ворогів народу — та несподівано на місці злочину опиняється сільське весілля. Згідно з інструкцією свідків потрібно знищити.