Руслан Світлий: як зарадити киянам у біді

Руслан Світлий: як зарадити киянам у біді

Завдячуючи міській програмі «Турбота. Назустріч киянам», у першому кварталі-2020 виділено понад 784,5 млн грн для людей, які знаходяться у складній життєвій ситуації.

Як у Києві допомагають людям, які опинились у біді? Про це розповідає директор департаменту соціальної політики КМДА Руслан Світлий.

– Руслане Валентиновичу, скільки у столиці нараховується людей, які опинилися у складних обставинах через карантин?

– Допомога, яку надає наш департамент, для багатьох родин вже давно стала рятівним колом. Лише торік одноразову матеріальну допомогу отримали 29 815 киян, які опинилися у складних життєвих обставинах. До запровадження карантину ми надавали продуктові набори, предмети першої необхідності та засоби особистої гігієни одиноким літнім людям, яких у столиці – близько 12 тисяч (включно з паліативними хворими). Через спричинені карантином обмеження кількість киян, які опинились у скруті, перевищила 60 тисяч. Багато людей залишилися фактично без можливості заробити гроші. Адже частина підприємств припинила роботу.

‒ На яку допомогу можуть розраховувати кияни, які втратили роботу? Кому і в якій кількості безкоштовно видають ліки, продукти, одежу і засоби гігієни? 

‒ Загалом до нас звертаються сім’ї, які опинилися у складних життєвих обставинах. Були випадки, коли багатодітні родини залишилися фактично без засобів існування, коли єдиний годувальник втратив роботу через карантин. За дорученням київського міського голови на базі нашого департаменту створено Єдиний координаційний центр. Він об’єднав зусилля соціально відповідального бізнесу, громадських благодійних організацій і волонтерів. Діючи разом із нашими соцпрацівниками, вони пакують і спільно доставляють киянам продуктові набори та предмети першої необхідності.

Також ми надаємо транспортні послуги тим, хто потребує гемодіалізу – завдяки автомобілям, наданим компаніями «Volkswagen Україна» і «Renault Україна». Частину цих транспортних засобів ми використовуємо для доставки людям продуктових наборів.

‒ Як виконується міська цільова програма «Турбота. Назустріч киянам»? Що нового вона передбачає для киян?

‒ Завдячуючи програмі «Турбота. Назустріч киянам», понад 7 тисяч жителів столиці отримали допомогу на значну суму – майже 27,4 млн грн. Сьогодні частина програмних заходів призупинена через карантин. Зокрема це стосується санаторно-курортного лікування і оздоровлення, реабілітації дітей з інвалідністю. Ми виконуємо програму в частині надання матеріальної допомоги та виплат до свят, проводимо тендери та здійснюємо закупівлю товарів, зокрема, засобів особистої гігієни для дітей та людей з інвалідністю. 

Щодо матеріальних виплат, то в першому кварталі-2020 близько 348 тисяч осіб отримали матеріальну допомогу на значну суму ‒ майже 110 млн грн. Також матеріальну допомогу отримали 28,5 тисяч учасників АТО, 593 члени сімей загиблих (померлих) учасників АТО, 29 членів сімей загиблих (померлих) учасників Революції Гідності, 163 неповнолітніх дітей (батьки яких загинули в АТО). Загальна сума такої допомоги ‒ понад 159,5 млн грн.

Щомісячну адресну допомогу отримали 27 216 дітей-сиріт і окремих категорій осіб з інвалідністю (на загальну суму ‒ 72 974 млн грн). Семеро киян відсвяткували свій 100-річний ювілей: вони також отримали матеріальну допомогу (на суму 35,2 тис. грн). Загалом програма має досить великий перелік допомоги: про її виконання ми звітуємо щоквартально. Звіт є на сайті департаменту. Щодо коштів, то за перший квартал за програмою «Турбота. Назустріч киянам» використано понад 784,5 млн грн.

Серед нових заходів ‒ заміна електричних плит мешканцям спеціалізованих будинків для ветеранів війни і праці, громадян похилого віку та інвалідів, розташованих на вулицях Будищанській, Їжакевича і Котельникова. Цей пункт включили до програми після перевірки звернень мешканців щодо незадовільного стану електроплит.

– Чи будуть нові зміни у наданні субсидій? Скільки сьогодні отримувачів цього виду допомоги? Як вони сплачують за житлово-комунальні послуги?

– Наразі змін у наданні житлової субсидії не передбачено. Громадянам, які отримували житлову субсидію в 2019-2020 опалювальному році, вона буде автоматично перерахована з травня цього року. На кінець квітня-2020 житлову субсидію у Києві отримували понад 117 тис. домогосподарств (у готівковій та безготівковій формі). 
За житлово-комунальні послуги кияни сплачують своєчасно. Адже несплата призводить до виникнення заборгованості та припинення отримання житлової субсидії.

– Як у «коронавірусних» умовах надають допомогу безпритульним? Скільки таких людей сьогодні?

– У місті працює низка закладів, де особи без постійного місця проживання можуть отримати допомогу незалежно від того, чи є карантин чи ні. Йдеться про Будинок соціального піклування на вул. Суздальська, 4/6 (де можна помитися і переночувати). Соціальний патруль Будинку щоденно виїжджає з гарячими обідами для бездомних на три залізничні вокзали: Центральний, Дарницький і Київ-Волинський. Подібний будинок ми плануємо відкрити ще й на лівому березі. Адже розуміємо: 150 місць для такого великого міста як Київ – це небагато. До того ж, бездомним буде легше отримувати послуги, якщо таких будинків буде кілька.

У селі Ясногородка працює Київський центр адаптації престарілих, інвалідів і осіб, які не мають постійного місця проживання. Там колись був дитячий табір, а сьогодні надають послуги соціальної адаптації бездомним, які звернулися до нашого департаменту і хочуть повернутися до нормального життя. У цьому Центрі людина може жити у комфортних умовах, поки соціальні служби відновлять її документи, поки вона проходитиме навчання на курсах (здобуваючи професію), поки зможе міцно стати на ноги і повернутись до нормального життя.

Окрім соціальних установ для бездомних, які знаходяться у структурі Департаменту соціальної політики, є ще ціла низка подібних закладів, якими опікуються громадські та релігійні організації. Про це свідчить посібник, виданий за програми прямої підтримки уряду Австралії (його розповсюджують серед бездомних волонтери Спільноти Святого Егідія).

– Скільки сьогодні в Києві бездомних?

– Щодо кількості, то я можу говорити лише про тих осіб без постійного місця проживання, які звернулися до соціальних служб столиці. Торік на обліку в Центрі обліку бездомних та його філії перебували 3 412 осіб без постійного місця проживання. Цього року за 5 місяців на облік додатково взято 120 осіб.
Ще раз підкреслю: це люди, які звернулися до соціальних служб міста. Насправді ж, їх значно більше. Треба врахувати, що внаслідок карантину багато людей, які приїхали до Києва, залишилися без роботи і можливості повернутися додому. Траплялися випадки, коли самі кияни повідомляли про те, що в тому чи іншому районі на вулиці спить чоловік. У таких ситуаціях наш соціальний патруль невідкладно вирушає за вказаними адресами, проводить інформаційно-роз’яснювальну роботу щодо соціальних закладів, де можна отримати допомогу. Інколи соціальний патруль навіть пропонує викликати таксі, щоб дістатися до Будинку соціального піклування. Адже громадський транспорт працює в особливому режимі.

– Звідки беруться безхатченки? Чи вони самі винні в тому, що опинилися на вулиці? Можете навести конкретні випадки?

– Дуже часто на вулиці опиняються люди, які стали жертвами з боку шахраїв і своїх рідних. По-різному буває. Нещодавно ми розшукали родичів жінки, яка жила на вулиці в одному з районів столиці. Про те, що вона оселилася просто неба за торговими кіосками, повідомили небайдужі кияни. Коли приїхав соціальний патруль, бідну жінку вже забрала «швидка» медична допомога. З’ясувалося, що в неї є син, який після спілкування із соціальними працівниками забрав матір додому (на вулиці вона опинилася через зловживання алкоголем).

Нині у нашому Геріатричному пансіонаті на вул. Бударіна живе чоловік, який залишився без власного помешкання через конфлікт із родичами. На жаль, вони з паном Григорієм повелися негідно (він працював, не зловживав алкоголем, все зароблене приносив у сім’ю). Опинившись на вулиці, він втратив обидві ноги через обмороження. Коли ми про це дізналися, Григорія спочатку привезли до Будинку соціального піклування, а потім – до геріатричного пансіонату.

– В одному зі своїх інтерв`ю Ви сказали: «Повернути безпритульних у суспільство набагато важливіше, аніж нагодувати». Яким чином можна врятувати людину, яка випала із соціуму?

– Ось саме так і можна. Розумієте, те, що міські соціальні служби, громадські організації і волонтери підтримують людей без постійного місця проживання продуктами і одягом, речами першої необхідності – це дуже важлива допомога. Такий мінімум дозволяє вижити на вулиці. А наша мета – створити умови для повернення людини з вулиці до соціуму, в нормальне життя. Особливо це стосується осіб працездатного віку. Для них ми створюємо спеціальні навчальні курси на базі Київського центру реабілітації людей з інвалідністю. Важливо, щоб вони могли здобути професію, яка користується попитом на ринку праці. Адже людина має жити з власної праці, отримувати задоволення від того, що вона створює, і бути корисною як для суспільства, так і для самої себе. Можливо, це занадто амбітні плани (поки що проблему бездомності не вдалося подолати жодній країні світу). У будь-якому разі ми допомагаємо повернутися до нормального життя хоча б тим людям, які цього прагнуть.