Небайдужі кияни ініціюють реставрацію старовинної садиби на Лук'янівці

Небайдужі кияни ініціюють реставрацію старовинної садиби на Лук'янівці

Група Київські історії, зокрема її представниця Оксана Дубініна, ініціювала питання про реставрацію садибу Більського (колишня дача Хрущова).

– Я розіслала запити в різні державні органи, відповіді приходять із затримками. Але ще далеко не всі відповіді я отримала, можливо карантин тому причина, – повідомила Оксана Дубініна. Поки надійшла відповідь з Управління екології та природних ресурсів КМДА, з якої випливає, що садиба повинна утримуватися за рахунок державного бюджету України. Але садиба є пам'яткою історії місцевого значення і знаходиться під захистом держави, а точніше під захистом Київської влади. Пам'ятку зобов'язані утримувати з київського міського бюджету. Також з листа випливає, що балансоутримувач, а саме інститут ПАГ, повинен «домовитися» з Зеленбудом про проведення благоустрою парку (це їх прямі обов'язки).

Також усіх, хто підтримує ініціативу, просять підписати петицію до Київської міської ради про збереження і реконструювання садиби. Наразі вона набрала майже 750 підписів з 10 тисяч потрібних. 

 Ми ще можемо все врятувати та залишити майбутнім нащадкам прекрасні садиби та парк. Ми любимо своє місто і мріємо, щоб воно ставало ще кращим і комфортним для життя. Ми хочемо зберегти нашу історію, адже так багато вже втрачено, йдеться у петиції.  А ще жителі Татарки та Лук’янівки вже давно мріють про створення музею історії цих двох мікрорайонів Києва. Зібралося дуже багато інформації, живі ще старожили. Можливо знайдеться для такого музею місце в цьому проєкті. Цей парк та садиби – перлина, вона може ще віки бути популярним місцем відпочинку та туристичною цікавинкою. Парк знаходиться недалеко від метро Лук’янівська та Дорогожичі, тому до нього дуже зручно добиратися. На нашій совісті – врятувати те, що створене нашими пращурами. Нехай наш улюблений Київ збереже своє неповторне обличчя для майбутніх поколінь.

Садиба Більського (дача Хрущова) комплекс з особняка, прибуткового будинку і парку, розташований на Лук'янівці в Києві.
Наказом Головного управління охорони культурної спадщини № 10/38-11 від 25 червня 2011 року будівлі внесені до обліку пам'яток архітектури та містобудування місцевого значення.
Характерний зразок садиб, зведених наприкінці ХІХ сторіччя в неоренесансному стилі.

Історія садиби

1889 року ділянку в урочищі Кмитів яр придбав помічник аптекаря Октавіан Більський, який одразу приступив до спорудження дерев'яного особняка. 1893 року будинок обличкували цеглою. Після того, як фармацевт став власником аптеки на Костянтинівській, 17, що на Подолі, він викупив у чиновника В. Буличенка сусідню ділянку. Більський звів на ній прибутковий будинок із двома п'ятикімнатними квартирами. На території садиби розпланували парк.

1922 року садибу націоналізували більшовики. Парк на деякий час відкрили для відпочинку громадян, але незабаром перетворили на режимний об'єкт. З 1934 року і до своєї страти в 1937 році в колишньому прибутковому будинку мешкав глава каральних органів в Україні, один з організаторів Голодомору Всеволод Балицький. Він керував переїздом столиці УСРР із Харкова до Києва. Нарком внутрішніх справ облаштував у парку ставки, містки, фонтан, альтанки, паркові скульптури, реконструював будинок, замовив меблі із червоного дерева. 

Після розстрілу Балицького, напередодні Німецько-радянської війни, садибу віддали табору для дітей співробітників НКВС.

Після звільнення Києва від нацистів садибу перетворили на резиденцію партійних керівників республіки. У 1943 – 1949 роках у другому будинку мешкав голова Ради народних комісарів УРСР і перший секретар ЦК КП(б)У Микита Хрущов. Він перебрався сюди після обстрілу його помешкання на Павлівській вулиці, 9. В колишньому особняку, меншому за розміром, розміщувались обслуга й охорона.

За спогадами доньки Хрущова Ради, її батько дуже любив затишну спецдачу. Щоранку і щовечора він прогулювався парком. А коли йому подарували магнітофон, то записував у садибі солов'їні співи.

Київські екскурсоводи стверджують, що для Хрущова в парку організували зоокуток із павичами і ведмедем. Також переповідають байку про підземний бункер для проведення таємних нарад, від якого йшли ходи у бік колишньої партійної школи.

1963 року в садибі оселився Петро Шелест. Він виступав за паритет в економічних стосунках між союзним центром і республікою. Така позиція здалась радянському керівництву занадто «націоналістичною». 1972 року напередодні візиту до Києва президента США Річарда Ніксона його усунули з посади.

За часів Володимира Щербицького, який переїхав у нову резиденцію в Межигір'ї, садибу передали інституту педіатрії, акушерства і гінекології. Відтоді особняки займають адміністрація інституту, Український центр планування сім'ї, відділення психологічної підготовки до пологів.
У 1974 – 1992 роках на території садиби спорудили сучасні корпуси інституту.