Україна відзначає 100-річчя з дня народження відомої жінки-археолога

Україна відзначає 100-річчя з дня народження відомої жінки-археолога

11 травня виповнюється 100 років відомому українському археологу та музеєзнавцю Ганні Михайлівні Шовкопляс. Її історичні дослідження відзначалися винятковою ретельністю, увагою до деталей, що сприяло сенсаційним відкриттям. 

Залізні знаряддя праці з Оболоні.
Залізні знаряддя праці з Оболоні.
Посуд давніх слов’ян. Національний музей історії України.
Посуд давніх слов’ян. Національний музей історії України.
Оболонські артефакти в експозиції Національного музею історії України.
Оболонські артефакти в експозиції Національного музею історії України.
Ганна Шовкопляс у Національному музеї історій України, 1990-рр.
Ганна Шовкопляс у Національному музеї історій України, 1990-рр.
Залишки печі в одному з жител, 1970-рр.
Залишки печі в одному з жител, 1970-рр.
Ганна Шовкопляс проводить екскурсію для колег, 1970-рр.
Ганна Шовкопляс проводить екскурсію для колег, 1970-рр.
Київська інтелігенція оглядає місце розкопок, 1970-рр.
Київська інтелігенція оглядає місце розкопок, 1970-рр.
Дослідження давнього поселення на Оболоні, 1970-рр.
Дослідження давнього поселення на Оболоні, 1970-рр.
Студенти київських вишів під час археологічної експедиції на Оболоні, 1970-рр.
Студенти київських вишів під час археологічної експедиції на Оболоні, 1970-рр.
Подружжя Шовкопляс за роботою, 1960-рр.
Подружжя Шовкопляс за роботою, 1960-рр.
На розкопках Мізинської стоянки, 1960-рр.
На розкопках Мізинської стоянки, 1960-рр.
У фондах Державного історичного музею, 1950-ті рр. (Г. Шовкопляс перша праворуч).
У фондах Державного історичного музею, 1950-ті рр. (Г. Шовкопляс перша праворуч).
Ганна Шовкопляс, 1950-ті рр.
Ганна Шовкопляс, 1950-ті рр.

1944 року, після закінчення Київського університету, Ганну Шовкопляс направляють до Державного історичного музею, де вона працювала все своє життя. 

У 50-60 роки, разом із чоловіком Іваном Шовкоплясом, досліджує знамениті Добраничівську та Мізинську стоянки первісної людини часів пізнього палеоліту. А вже з 1965 року подружжя розпочало археологічні розвідки на київській Оболоні. Як пригадувала Ганна Михайлівна, історичні артефакти лежали просто під ногами. Але про розкопки і мови не було. Колеги скептично сприйняли ідею розгорнути тут повноцінну експедицію. Втім, заручившись моральною підтримкою історичного музею та товариства охорони пам'яток, Шовкопляс наважилася працювати самотужки. 

Перші знахідки вражали. На березі Почайни було виявлене велике поселення давніх слов’ян, так званої зарубинецької культури. Вони жили понад 22 сотні років тому, займалися городництвом і тваринництвом, добували залізо з болотної руди і мали тісні обмінні стосунки з греками Північного Причорномор’я. Слов’яни мешкали тут осіло, кілька століть, вщент розбиваючи офіційну легенду про дату заснування Києва. 

У літній період археологам допомагали київські студенти. Тоді до оболонських луків транспорт не ходив, тож діставалися до розкопок пішки. Жили в наметах, а у вільний час  рибалили, як колись давні оболонці. Одного разу роботи довелося тимчасово припинити. Археологи натрапили на авіабомбу часів війни. Терміново викликали військових саперів, які небезпечну знахідку вивезли і знешкодили. 

А за генеральним планом розвитку Києва на Оболоні мав постати новий житловий масив. Доля древнього селища була під загрозою. Щоб привернути увагу до унікального історичного об’єкта, Ганна Шовкопляс запросила  відомих діячів культури: істориків, музеєзнавців і письменників – побачити все на власні очі. Відразу виникла ідея під час планування району зберегти історичні зони, перетворивши їх у музейний простір. Це було нове і оригінальне рішення, його підтримали київські архітектори. Під враженням від побаченого Іван Драч написав вірш про оболонські давньослов’янські поселення. Навіть виходили статті у «Вечірньому Києві». На жаль, цей проєкт так і не втілився у життя. 

Майже десять років тривали дослідження. Коли почалося будівництво району вони припинилися. Тепер унікальні знахідки зберігаються в Національному музеї історії України. А на пам’ять про талановитих археологів на Оболоні з’явилася вулиця Сім’ї Шовкопляс.

Володимир КУХАРСЬКИЙ