В кінотеатрах стартує показ "наївної" комедії про Гуцульщину
Фільм про щире життя гуцулів режисер Іван Кравчишин хотів зняти ще з 1990-х, коли прочитав оповідання львівського письменника Богдана Волошина. Сценарій картини виграв пітчинг Держкіно, і отримані кошти дали змогу розпочати зйомки.
За словами режисера, він робив наголос на фактурі регіону – для цього шукав акторів виключно по місцевих театрах, залучав місцеве населення. Колорит передає й сама мова – гуцульський говір, яким розмовляють персонажі (стрічку показують з українськими субтитрами, щоб було зрозуміло усім).
Головна героїня, дівчинка Микола (так назвав її батько бо дуже хотів сина) розповідає історії про власну родину і мешканців села. При цьому світ вона поясняє з точки зору порад свого вчителя, дзідзьо (діда): не треба брехати, що жити треба не розумом, а душею.. Власне, й назва фільму теж з дідової премудрості: "Людське життя – як політ золотої мушки над вогнем – таке ж яскраве і таке ж коротке".
Про що кіно? Умовно картина поділена на три частини:
- Перша новела "Гранда" – про футбол, бика і потяг. Герої розбираються, чому зупинився потяг з Берліну – чи то через футбол, чи то через залицяльників, Марицуні, яких її улюблений бик любив ганяти по селу.
- "Полонез Швідерського" – про весілля. Молодого примушують одружитися на вагітній не від нього дівчині, а він в цей час думає втекти з іншою. Ну і, звісно, село п’є і гуляє…
- "Тестамент" – про заповіт. Вмерли дзідзьо – батько Миколиного тата і стрийка Михаля. Звісно всіх цікавить, що ж там в заповіті. Родичів очікують тривалі поневіряння із пошуками лікаря, в якого треба було вибрати посвідку про смерть та переконування нотаріуса в тому, що він дійсно неживий.
Варто зауважити, що режисерській версії картини – 120 хвилин, у прокатній – лише 90, тому деякі моменти, наприклад, той же футбол, показані фрагментарно.
В картині діють колоритні персонажі: чоловік, що копає в селі метро до найбільших столиць світу, дід, який полюбляє спати в гробу, гострі на язик жінки-пліткарки, які не замовкають навіть в церкві. Однак, незважаючи на життєрадісний гумор і комічні ситуації, проглядаються не такі вже й смішні реалії: бюрократія, пияцтво, перелюб. Отакий гуцульський феєрверк, де в купу змішалися бики і футбол, весілля і смерть... Іван Кравчишин зауважує, що наголос робив не на сюжетній лінії, а на "окремій цивілізації" Галичини.
Фільм "Політ золотої мушки" в прокаті з 25 лютого.