Фейки про коронавірус: як їх виявляти
Мережею не так давно поширювалася фейкова інформація про дезінфекцію цілих міст із вертольотів, руйнування телекомунікаційних веж 5G, про походження вірусу начебто з китайських лабораторій та інші теорії змови.
Пандемія COVID-19 небезпечна ще й маніпуляціями, що її супроводжують. Тому турбота про інформаційну гігієну – важливий аспект боротьби із COVID-19, наголошує колишня в. о. міністра охорони здоров'я Уляна Супрун у мережі Facebook.
Основні спостереження щодо фейків про коронавірус:
• Мотиви творців фейків можуть бути різними, та результат очевидний – люди панічно бояться вірусу, і схильні більше вірити у будь-які нісенітниці, які поширюються мережею.
• Помітна окрема тенденція применшення небезпеки вірусу SARS-CoV-2 та його поширення. Одна річ, коли такі новини можуть когось частково заспокоїти, інша – якщо вони закликають ігнорувати правила гігієни та карантину.
• Поширення неправдивої інформації про ліки або інші медичні вироби, які лежать в наших аптечках та, виявляється, що лікують COVID-19. Якщо коротко, ліків від COVID-19 поки що не існує.
• Поширюються псевдонаукові твердження та сумнівні дослідження, які не мають жодної наукової цінності.
– Усе це заважає поширювати справді правдиву інформацію про COVID-19 та засмічує інформаційний простір. Замість того, аби слідувати офіційним вказівкам, значно легше стає натрапити на дописи чи новини, які можуть ще більше нашкодити. Як наслідок – це послаблює нашу спроможність ефективно протистояти вірусу SARS-CoV-2, – коментує Супрун.
Як не стати жертвою фейку:
• Перевіряти зображення та відео, адже вони можуть бути маніпулятивними.
• Ігнорувати дописи та новини, де йдеться про теорію змови або «заплановану пандемію».
• Уникайте тих, хто применшує загрозу або перебільшує її.
• Перевіряти дані про інфікованих та померлих.
• Про методи лікування та профілактики читати в офіційних джерелах. Пам’ятати, що вакцини та лікування COVID-19 наразі немає, а найкраща профілактика – дотримання правил гігієни та соціальна дистанція.