У Києво-Печерській Лаврі показують унікальні твори Тараса Шевченка

У Києво-Печерській Лаврі показують унікальні твори Тараса Шевченка

У рамках виставкового проєкту «Експонат місяця» в інформаційно-виставковому центрі (корп. № 3) відкрито експозицію «Тарас Шевченко і Києво-Печерська лавра», присвячену вшануванню пам’яті геніального українського поета, мислителя та талановитого художника.

У літературній і мистецькій творчості Т. Шевченка вагоме місце посідала Києво-Печерська лавра – духовна святиня України, чиї реліквії згадано в його поетичних та прозових творах, а краєвиди та храми знайшли відображення в начерках і ескізах. Власні захоплення краєвидом з ганку лаврської друкарні, романтичні зустрічі, а також знайомих ченців монастиря Т. Шевченко описав у повісті «Близнецы» 1855 року, створеній ним на засланні.

З мистецьких творів Т. Шевченка, пов’язаних із Києво-Печерською лаврою, збереглися три малюнки олівцем і одна сепія. Сепію «Церква Всіх Святих Києво-Печерської лаври» Т. Шевченко намалював у 1846 році, коли разом із другом-художником М. Сажиним задумав серію творів про видатні місця Києва. На малюнку останній виконав людські постаті й поставив підпис ліворуч. Під час арешту Шевченка, аби зберегти його малюнки від вилучення і знищення, Сажин підписав деякі з них.

У 2014 році на місці, де Тарас Шевченко замальовував Всіхсвятську церкву, у Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику встановлено пам’ятний знак роботи київських скульпторів О. Сидорука та Б. Крилова.

У колекції Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника зберігається унікальна молдавська плащаниця 1561 року, яку Шевченко описував у археографічних нотатках, представлено твори художників, особисто знайомих із ним, а також зберігається низка мистецьких пам’яток Шевченкової доби – ікони, портрети, гравюри і малюнки, вироби з металу, тканин, книги і документи.


На виставці представлено список творів Т. Шевченка 1850 – 1870-х років зі збірки Заповідника. Це – саморобний зошит, зшитий з писального паперу, з текстами віршів, написаних чорнилом у два стовпчики. У ньому переписано 12 поетичних творів, створених Шевченком з 1837 по 1847 роки. Переважно це нелегальні поезії, зокрема «Кавказ», «Сон» («У всякого своя доля»), «І мертвим, і живим і ненародженим…», «Розрита могила», «Заповіт» тощо. Деякі твори подано уривками, в інші переписувачі внесли зміни. Також вміщено вірші, авторство яких тоді приписували Шевченкові.


Списки творів Т. Г. Шевченка – це неавторські рукописи його поезій, які переписували в десятках і сотнях примірників, передавали із рук в руки. Їх виготовляли і поширювали за життя поета й після його смерті представники різних суспільних верств: від студентів до селян. Особливо активно поціновувачі поширювали в списках його безцензурні нелегальні твори, які протягом революційно-визвольної боротьби проти російського самодержавства були дієвою зброєю. Численні списки творів Шевченка відіграли важливу роль у справі видання його поетичної спадщини, часто вони були єдиним джерелом, за яким готували тексти до друку.

Також на виставці експоновані видання творів Т. Шевченка ХІХ–ХХІ ст. із колекції Заповідника.

Фото з сайту Києво-Печерського історико-культурного заповідника: https://kplavra.kyiv.ua