Срібний тріумф киян на паркеті Піднебесної

Срібний тріумф киян на паркеті Піднебесної

У китайському місті Ченду завершився чемпіонат світу з танцювального спорту серед дорослих. У програмі 10 танців срібло виборов український дует – кияни Данило Уланов і Катерина Ісакович. Наша пара протягом змагань трималася на перших позиціях і лише в латиноамериканських танцях пропустила вперед минулорічних чемпіонів зі Словенії й цьогорічних переможців чемпіонату Європи Міхо Водікара і Надю Бичкову. Вже другий рік поспіль українці підтверджують високий клас – стають срібними призерами ЧС. «Вечірці» пощастило поспілкуватися зі спортсменами, які розповіли про перебіг подій на танцювальному майданчику в Китаї та свої плани на майбутнє. 

– Чи задоволені перебігом змагань? Не все вдалося виконати бездоганно? 
Данило: 
Звичайно, після минулорічної срібної нагороди здавалося, що не вистачило зовсім трошки і наступного разу ми неодмінно візьмемо золоті нагороди. Було б дивно, якби не хотіли перемогти після другого місця. Цьогоріч нам вдалося лідирувати протягом усіх змагань, але у латиноамериканській програмі нам трохи не пощастило і ми пропустили уперед минулорічних тріумфаторів змагань зі Словенії Міхо Водікара та Надю Бичкову. Утім, нічого страшного – це спорт. 
Катерина: 
Розумієте, у кожної пари, що виступає в програмі 10 танців (тобто латина і стандарт), є програма, до якої пара більш схильна. У нас це стандартна (європейська) програма, а у словенських спортсменів це – латиноамериканська. Тобто завдання пари на чемпіонаті – максимально викластися у «своїй» та максимально добре – в «конкурентній» програмі. Суперники з цим упоралися краще. Судді виставили нам низькі оцінки за пасодобль та самбу, тож зосередимося на них. І хочу запевнити наших уболівальників – на цьому ми не зупинимося. Срібло тільки ще більше розпалило нашу жагу до золота. 

Як розпочиналося ваше знайомство з танцювальним спортом? 
Катерина: 
Перед очима – картинка з дитинства: побачила танець в якомусь дуже гарному кіно і відразу ж захопилася ним. Потім із батьками потрапила на змагання з танцювального спорту, де по-доброму заздрила учасникам, напевно, саме там і закріпилася любов до цього виду спортивного мистецтва, в якому я з 10 років. Перед цим був дуже короткий період занять спортивною гімнастикою, і хоча я була гнучкою, однак від цього виду спорту не мала жодного задоволення. 
Данило: 
Моя історія схожа, але без спортивної гімнастики (посміхається). 

Чим саме вам подобається танцювальний спорт? 
Данило: 
Інтерес до цього виду спорту переріс у справжнє кохання. Звичайно, як і будь-який спорт, танцювальний дає відмінну фізичну форму, витривалість, швидкість, стійкість, прагнення до перемоги та бажання вдосконалюватися, але для нас це вже не просто спорт, а стиль життя. 

– Ваш улюблений танець і чому? 
Данило: 
Як і у відомого киянина Михайла Булгакова, наш улюблений танець – фокстрот. У ньому є все. Він – романтичний, відрізняється легкістю й елегантністю, м'якістю і свободою рухів, плавністю і маневреністю. Має неповторний шарм і, напевно, є одним із найскладніших серед усіх танців. 

– Як оцінюєте розвиток танцювального спорту в Україні? 
Данило: 

В Україні з кожним роком відбувається все більше змагань із танцювального спорту. Наші спортсмени не тільки представлені у всіх категоріях танцювального спорту, а й регулярно посідають призові місця на міжнародних та офіційних змаганнях. 
Катерина: 
У нас помітно зростає конкуренція. Підростають молоді спортсмени, які вже досягають високих результатів. 

– Які плани на майбутнє? 
Данило: 
Після двох срібних нагород чемпіонатів світу, звичайно, головна мета – стати чемпіонами. Безумовно, ми братимемо участь у рейтингових змаганнях по всьому світу. Зараз, до речі, ми на одинадцятому місці (з понад 2200) у рейтингу кращих пар WDSF в європейській програмі та на двадцять дев’ятому (з понад 2700) в латиноамериканській
Катерина
Насамперед посилено готуємося до чемпіонату світу з європейської програми, який відбудеться 5 грудня у Вільнюсі.