Як живуть рідкісні хижаки у Київському зоопарку

Як живуть рідкісні хижаки у Київському зоопарку

Одне з найголовніших завдань зоопарків по усьому світу — це не розваги відвідувачів, а охорона природи. Тому переважна частина роботи їх працівників прихована від сторонніх очей. 

Про це «Вечірньому Києву» розповів директор Київського зоопарку Кирило Трантін.

- Зараз зоопарки змагаються між собою не кількістю видів тварин або відвідувачів. Всіх цікавить, скільки видів перебуває в програмі зі збереження, відновлення та реінтродукції (метод відновлення рідкісних і зникаючих видів тварин, — прим. ред.), - зазначив директор.

Так, у столичному зоопарку діє 10 програм з утримання і розведення рідкісних видів – це кажани, ховрахи, саламандри і навіть рисі. Чим складнішим є вид, тим важче його випускати у природу, розповідає Марина Шквиря, головний зоолог київського зоологічного парку:

- На відміну від хом'яків, рись ми не випускаємо у природу, але "молодняк" відправляємо у Європу до зоопарків, які теж розмножують їх під ці програми. Для того, щоб випустити рись, потрібно навчити її полювати, до того ж у всіх тварин свої особливості й це теж потрібно враховувати.

В зоопарку живе пара рисей. Хижак має статус рідкісної тварини в Червоній книзі й зустрічається лише в Карпатах та на Поліссі. В зоопарку рисі кілька разів приносили потомство і «стоять на обліку» в загальноєвропейській програмі із розмноження та обміну. Саме завдяки цій програмі до самиці, що народилась в Україні, свого часу приїхав самець з Чехії.

До слова, вчені досі не впевнені, навіщо рисям китиці на вухах. Заради експерименту тваринам у дитинстві їх навіть відрізали, але з часом науковці помічали, що ця зміна їм на користь не пішла. Тож навіщо ці китиці потрібні – все ще загадка природи.

Улюбленою твариною головного зоолога є дикий кіт. Як каже пані Марина, цей вид є «білою плямою» в природі України й тому вона довгі роки його вивчала. Наразі досить мало перевірених даних про нього, адже вид на межі вимирання.

- Еволюційно він близький до свійського кота. Інколи в полі їх дуже важко відрізнити – як зовні, так і за слідами. Однак, аграрна діяльність людини, браконьєрство, мисливські та бродячі собаки — ці фактори загрожують існуванню дикого кота. Є високий ризик, що в Україні ми втратимо цей вид і не встигнемо докладно вивчити.

Наразі у зоопарку для дикого кота чекають на самицю, яку в рамках обміну надають зоопарки в «Європейській асоціації зоопарків та акваріумів» (ЄАЗА).

Загалом у Київському зоопарку утримуються 36 червонокнижних видів, серед яких багато тих, хто розмножуються. Таким чином підтримується резервне поголів’я тварин, що зникають у природі.