У столиці оголосили лауреатів Шевченківської премії: подробиці

У столиці оголосили лауреатів Шевченківської премії: подробиці

Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка визначив лауреатів премії 2020 року.

 - Ми хочемо змінити обличчя національної премії.  Так склалося історично, що премія - ще одна медалька, важливо для того, хто її отримує. Давалася за сукупність заслуг, досягнення всього життя. Ми виходимо з того, що премія має не просто увінчувати когось достойного, а й показувати культурній спільноті, суспільству, які тенденції та явища в різних культурних сферах є, на нашу думку, головними, перспективними і новаторськими. Визначатимуть обличчя української культури завтра, - підкреслив Голова комітету з Національної премії імені Тараса Шевченка Юрій Макаров.

У номінації “Література” - два переможці: Маріанна Кіяновська з книгою поезій “Бабин Яр. Голосами” і Тараса Прохасько зі збіркою есеїв “Так, але...”. Вірші Маріанни Кіяновської — це своєрідні монологи жертв трагедії в Бабиному Яру або її свідків, глибоко психологічні та складні змістовно.  У книзі використані, зокрема, ескізи Ади Рибачук і Володимира Мельниченка для проекту пам’ятника жертвам Бабиного Яру. Збірка есеїв “Так, але...” Тараса Прохасько стала книгою року-2019 BBC (номінація “Есеїстика”). Це історії, які з перших сторінок формують цілісну тему - як важливо відчувати і чути, це оповіді про родину та спогади. Письменник з любов'ю і трепетом описує Карпати і Західну Україну.
 
- Книжка Кіяновської  є знаковою, торкається трагічних подій історії, які пов'язані з нашим сприйняттям і відповідальністю. Це спроба роботи з травмою. Письменниця намагається відтворити образ цієї події. Книжка есеїв Прохаська є зразком письма інтелектуального, стильного, розповідає про галицьку культуру. Прохасько має свій кут зору на все, звертає увагу на маленькі речі, які характеризують наш побут, сприйняття, традиції, які ми втрачаємо, - поділилася літературознавиця Тамара Гундорова.  

У номінації “Публіцистика, журналістика” лауреаткою стала воєнна кореспондентка Євгенія Подобна з книгою “Дівчата зрізають коси”. Це спогади 25 жінок, які брали участь в російсько-українській війні у складі Збройних сил України та добровольчих підрозділів у 2014-2018 роках. Йдеться про бойові операції різних років на Луганщині та Донеччині, про звільнення українських міст та сіл від окупантів, спогади про побратимів, місцевих мешканців, воєнний побут, а також роздуми про становище жінки в українському війську в різні періоди війни. Розповіді доповнені фотографіями із зони бойових дій.

 - Тривалий час життя і робота жінок у зоні АТО і бойових дій залишилася невидимою. Вони були змушені працювати на посадах кухарок, начальниць лазні, секретарок штабу, не маючи права обіймати бойові посади. В книзі описано, як оформлена кухаркою жінка може працювати розвідницею,  а офіційно начальниця лазні є чудовою снайперкою. Важливо, що голоси цих жінок були почуті та описані, - зазначила літературознавиця Ірина Славінська.  

Український етно-хаос гурт “ДахаБраха” (Марко Галаневич, Ніна Гаренецька, Олена Цибульська, Ірина Коваленко) з альбомом “Шлях” (2016) здобув перемогу в номінації “Музичне мистецтво”. Самі автори зазначили, що альбом створювався в дуже складний час для України. “Ми хочемо присвятити його тим, хто віддав своє життя за нашу свободу, тим, хто продовжує стояти на її сторожі і тим, хто йде непростим шляхом вільної людини, не втрачаючи надії”, - йдеться в анотації.

- Цей проєкт  говорить про Україну в світі, широковідомий за кордоном, до недавнього часу більше ніж у нас. Це національне надбання, - поділилася музикознавиця Любов Морозова. -   Це не академічна музика. Але що таке ДахаБраха як не класика, це синтез різних витоків, які нас сьогодні живлять. 

У номінації “Візуальні мистецтва” переміг мистецький проєкт “Карусель” Олександра Глядєлова. Автор поєднує світлини, зроблені в різний час і за різних обставин - у дитячих інтернатах, місцях позбавлення волі, в'язничних лікарнях, включно з кадрами воєнної української реальності, в єдине полотно (коло). Візуальна послідовність перетворюється на цілісне нерозривне полотно колективної біографії. Художник виявляє основи людського в складності історичності як головної умови існування людини серед інших представників біологічного світу.

 - У цій номінації було найважче обрати переможця, - зазначає художниця Влада Ралко.  -  У короткий  список увійшли фігури значущі, важливі, потужні, в українській культурі і новітній історії. Цьогорічний лауреат  - Олександр Глядєлов з проєктом 2019-го року "Карусель", де за медіум взято документальну фотографію. Це світлини, які він зробив у у різні періоди, включаючи новітню історію України, в зоні окупованих територій, на  лінії фронту. Це 29 фотографій, де Глядєлов перетворює мову документу на художню, мистецьку, поетичну. 

Опера-реквієм “Йов” (“Iyov”, створена в 2015 році) Влада Троїцького, Романа Григоріва та Іллі Разумейка — лауреатка в номінації “Театральне мистецтво”. "Йов" поєднує риси античної грецької драми, барокової опери, ораторії, реквієму та риси постмодерного театру. Музика опери поєднує мінімалізм і авангард, неокласицизм і рок.  Стала однією із 10 найкращих у світі за версією конкурсу Music Theatre NOW 2018.

 Цього року не вручатимуть премію в номінації “Кіномистецтво”, оскільки, на думку членів комітету, представлені номінанти — фільм “Какофонія Донбасу” Ігоря Мінаєва та документальний фільм “Будинок “Слово” Тараса Томенка — не відповідають за масштабом суті премії.