Українську музику на радіо не врятує заборона іноземних пісень

Також на зустріч прийшли представники Правого сектору і прихильники всього українського, які три години простояли з плакатами «Бажаємо слухати українське». Ось такий бомонд зібрався в залі готелю «Київ».

Всі з розумінням ставляться до того, що українське треба розвивати і відроджувати. Але як?

Думки були різні. Проте, переважна більшість висловлювалася, що радіо – це тільки калька з процесів, що відбуваються в суспільстві. Радіо бере пісні, які народжуються в суспільстві, тож треба більше приділяти увагу українським композиціям. До речі, вже багато років існує закон про 50% української музики для всіх радіостанцій.

Разом з тим, як зазначив один з власників «ТАВР Медіа» Микола Баграєв, влада повинна розвивати фестивальну культуру – «Червона Рута», «Тарас Бульба» та інші фестивалі, які були в Україні, щоб виконавцям було місце, де себе показати. Тоді й радіостанції матимуть більше можливостей для вибору виконавців. Представники Міністерства культури, до речі, на круглий стіл не прийшли, хоча й були запрошені.

Директор «Бізнес Медіа Груп» Євген Євтухов впевнений, що головна проблема українського музичного ринку – низька якість його продукту. Вилучення ж іноземних пісень призведе до занепаду радіоіндустрії, адже люди просто перейдуть у соціальні мережі та онлайн-ресурси.

– Іноземна музика виховує смак слухачів. Більшість наших артистів надихаються нею. Якщо прибрати якісну музику з ефірів молодих людей, ми відправимо їх в Інтернет, – зазначив він. – Коли радіослухачі одним кліком підуть у віртуальну мережу, то основний аудіальний канал комунікації з населенням країни буде втрачено.

За його словами, Україні треба використовувати досвід інших держав, створювати програму розвитку для нових виконавців, для дітей, але у першу чергу – підтримувати та заохочувати україномовних виконавців. Такої ж думки й співачка Руслана Лижичко, яка бачить вихід у правильній державній політиці стосовно всього інформаційного простору:

– Українська музика стане сильною, якщо матиме підтримку. Особисто я хочу, щоб держава встановила для мене, як українського артиста, пільгові правила. Щоб я могла спокійно і легально звітувати перед податковою, щоб до мене надходили всі мої авторські відрахування. Щоб збирати стадіони, мені треба ряд нормальних пільг від держави. Але мені в голову не приходить, щоб хтось прийшов і видав наказ «Крутіть Руслану, а інших – ні». Таким шляхом я точно не хочу піднімати український продукт.

З думкою Руслани погоджується т. в. о. директора КП «Радіостанція Голос Києва» Андрій Васін, зазначаючи – силою не будеш милою.

– Разом з тим, розуміючи, що ми, як комунальна радіостанція, можемо, не зважаючи на комерційну складову , більше зосередитися саме на виховній частині, з осені минулого року почали проводити и здійснювати в ефірі політику з найбільшим звучанням саме української музики. Зараз у нас приблизно 85 % відсотків суто українських «дорослих», як то кажуть, виконавців. Тобто розрахованих саме на дорослу аудиторію – 35 плюс. Лунають Джо Дассен, Челентано, також Ігор Тальков, Висоцький, Вайкуле, «Машина времени», – розповів він «Вечірньому Києву» і додав, що на радіо вже існує квота української музики 50% і цього достатньо.

Заступник директора КП «Радіостанція Голос Києва» Ольга Герасимчук підкреслила, що музична індустрія країни без конкуренції іноземних виконавців неминуче втратить свою якість.

– В першу чергу треба надавати можливість, щоб українська музика розвивалася і була конкурентною, – стверджує вона.

Таким чином, фахівці погоджуються, що захист українських пісень у радіоефірі має відбуватися не шляхом обмеження іноземної продукції, а через підтримку української.