Мистецтвознавці наполягають на збереженні "комуністичних" мозаїк Річкового вокзалу
Архітектори і мистецтвознавці "зійшлися" на думці про необхідність збереження мозаїк Річкового вокзалі під час його реставрації. Про це йшлося під час брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі
Процес реставрації Річкового вокзалу на Поштовій площі у Києві викликає багато дискусій, зокрема у мистецькій спільноті. Монументально-декоративний ансамбль вокзалу є явищем української культури. Це – етап не тільки українського мистецтва, а й суспільно-культурне явище в історії України. Саме з оздоблення будівлі вокзалу «розпочався новий етап розвитку українського стінопису – монументального мистецтва, яке у другій половині XX століття широко впливало на суспільний клімат, відбиваючи його зміни. Художники, які працювали над ним – це класики українського мистецтва: Іван Литовченко, Вілерій Ламах, Ернест Котков тощо», – зазначила дослідниця Галина Скляренко.
За словами Євгенії Моляр, кураторки проекту «SOVIET MOSAICS IN UKRAINE» фонду ІЗОЛЯЦІЯ, у середині Річкового вокзалу знаходяться одні з перших монументальних панно та фризів. На той момент вони були експериментальними, адже автори використовували керамічну плитку, кольорові цементи та поєднували різноманітні техніки.
- Весь цей комплекс є єдиним художнім вирішенням. Уся ця робота є синтезом архітектури та мистецтва та складає єдиний неподільний мистецько-архітектурний твір, – зазначила пані Моляр, акцентуючи на тому, неможна просто прибирати частину мистецького твору, навіть якщо вона може здаватися комусь недоречною в умовах декомунізаційних процесів.
Наталя Литовченко, дочка Івана Литовченка, одного з авторів мозаїк Річкового вокзалу та заслужена художниця України додала, що художники тієї епохи не могли б створити ці роботи без поправки на соціалістичний момент. За її словами, цінність цих мозаїк ще й в тому, що вони ознаменували перехід від сталінської помпезної архітектури до конструктивізму 60-х років.
Мистецтвознавці одноголосно виступають за необхідність супроводжувати такі твори певними табличками, які б засвідчували, що це є культурно-історична пам’ятка із поясненнями історії її створення та культурного значення.
Як зазначив речник проекту «РічПорт» Антон Фрідлянд, головна місія реставрації Річкового вокзалу – повернути йому туристичне значення. Також там буде створена ресторанна галерея, куди зможе зайти будь-хто та побачити внутрішнє оздоблення вокзалу. Планують створити Музей-ресторан, який буде розповідати про історію Дніпра та річкового транспорту.
- Питання не стоїть, зберігати мозаїки, чи ні: звичайно зберігати. Їх обов’язково врахують при зміні планування вокзалу під різні цілі, – пообіцяв пан Фрідлянд. За його словами, цей проект втілюватимуть з прицілом, що Річковий вокзал колись відновить свою транспортну функцію. Візуальну концепцію планують презентувати наприкінці лютого – на початку березня, роботи розпочнуть навесні, а влітку буде готова перша черга проекту.