Вандали та щури поступово знищують столичні парки

Вандали та щури поступово знищують столичні парки

До Дня Києва відкриють після реконструкції головний парк Святошинського району – «Совки». Тут завершать другу чергу перетворень. А згодом виконають роботи і за планом третьої черги. 35 гектарів лісу протягом 4 років перетворювали на комфортну лісопаркову зону для відпочинку з природними березовими, дубовими, сосновими гаями, зонами для дітей, тихих ігор та активних занять спортом, з фонтанами, новим сучасним освітленням, клумбами.

Як вважають спеціалісти, подібні парки, у яких вкладено чимало матеріальних цінностей, повинні працювати по годинах, скажімо, до 23 години, і зачинятися на ніч. Для цього парки мають огороджуватися парканами. Таку думку поділяють і в КП УЗН Святошинського району, хоча їх всіляко переконували в протилежному місцеві активісти, які звикли ходити коли і де хочуть. Про нові сквери, вандалів та викрадачів квітів, про щурів у зелених зонах, про те, що кожна квітка з сотень мільйонів на клумбах Києва вирощена з насінини і по кілька разів пройшла через руки озеленювачів, розповіли «Вечірньому Києву» у Святошинському районі.

– Я займаюся створенням парку «Совки» з 2016 року, тому навчився прислухатися до думки людей. Але огороджувати парки у столиці вважаю правильним. Завжди бентежить, коли громада краще за спеціалістів «розуміється» і на хворобах дерев, і на тому, яке дерево аварійне, а яке – ні, – говорить директор КП УЗН Святошинського району Аршак Магалов. – На жаль, в останні роки в столичному ареалі, через пониження рівня ґрунтових вод, сильно страждають хвойні дерева, сосни. Ми маємо таку проблему, зокрема, у парку «Совки», і намагатимемося вирішувати її штучним поливом. Також замінюватимемо висохлі дерева новими. Їх, зазвичай, закупаємо у розсаднику «Теремки», або в інших розсадниках України. І кожного року в районах столиці, і в Святошинському також, більшає зелених зон із статусом парків та скверів, які потрібно приводити до ладу.

– І скільки їх в нинішньому році буде?

– У цьому році ми завершуємо капремонт скверу з новим освітленням на вул. Крамського, 8-10, на перетині бульвару Вернадського та проспекту Перемоги, на бульварі Вернадського, 63 (так званий сквер «Ракета»). У лютому матимемо повний перелік скверів, де пройде капремонт, заплановано відремонтувати 11 локацій. Як і по всьому місту, в нас є проблеми з пацюками, які риють нори й ходи на зелених зонах. Найбільше щурів на проспекті Палладіна, біля станції метро «Житомирська». Тут, біля чудового за своїм деревним складом, з дубами, скверу, розташовані кіоски. Вони заважають пішоходам, свої відходи виливають на зелену зону, чим принаджують армії щурів. До того ж торговці виставили на газоні туалет, а посеред парку – МАФ із квітами. Я бачу, що на цій локації може бути прекрасна зона для відпочинку, її треба привести до ладу, прибравши кіоски. Але то не в моїй компетенції, зеленбудівці не можуть розганяти торговців.

– У вас дуже великий район, з кожним роком додається все більше скверів, які треба озеленювати, наповнювати квітами, кущами, деревами. Чи вистачає тепличних площ для вирощування розсади?

– Поки справлялися, але дійсно, у нас тепличне господарство найстаріше у столиці, що проіснувало без реконструкції. Тут вже важко підтримувати температуру, вологість, економити на енергоносіях. У нинішньому році «Київзеленбуд» узгодить проєкт, і, сподіваюся, в наступному проведемо реконструкцію з великим розширенням. Поки ми вирощуємо більше пів мільйона квітів для Святошинського району. З них майже 20 відсотків викопують крадії квітів. У першу чергу з клумб зникають троянди, кущики самшиту, невеликі хвойні деревця. Навчені досвідом, троянди тепер садимо тільки у дуже людних або недоступних місцях – біля райдержадміністрації та на розв’язці на вулиці Героїв космосу, хоча й там рослини зникають.

– Ми раніше експериментували, додавали нові види рослин на клумби, але тепер цього не робимо, – пояснює начальник теплично-оранжерейного господарства КП УЗН Святошинського району Юлія Новохацька. – У нас, до того ж, невелике тепличне господарство, додатково використовуємо й парники. Кожного року в середині грудня спочатку висіваємо насіння рослин (цинерарія, агератум), які мають розквітнути за 160 днів, потім висіваються квіти, у яких термін до цвітіння не такий великий (тагетіси, сальвія, петунія, бегонія). Коли з’являються перші два справжні листочки, кожну з 500 тисяч (!) цих рослин наші нечисленні співробітниці вручну пінцетами пересаджують (пікірують) у палети, потім – у маленькі горщички. І вже у травні вони висаджуються також вручну на клумби у районі. Але ми вирощуємо ще й 100 тисяч дворічних рослин, так само – кожну насінину і квітку окремо, руками, але там уже інші терміни висадки. Тому не тільки ми, а й усі зеленбудівці столиці, так переймаються через викопування, нищення, крадіжки квітів, кущів, дерев.

– Весняні цибулькові вже висаджені у ґрунт. Ще в жовтні цибулини, зокрема тюльпанів, висадили і у Печерському ландшафтному парку. На першій міській весняній виставці квітів ви побачите  експозицію Святошинського району, де будуть всі кольори й форми тюльпанів, уточнила Юлія Новохацька.

– Якими деревами прикрашаєте свій район? Мабуть тут не всі породи добре приживаються?

– У нас, як і на всьому правому березі столиці, найкраще зараз росте робінія псевдоакація. При нормальному поливі її можна висаджувати й з відкритою кореневою системою, – пояснює головний агроном КП УЗН Святошинського району Наталія Канєвська. – У нас в районі гарно ростуть клени, дуби у парках. Експериментуємо з Павловнією – у минулому році висадили 10 дерев на Великій Окружній, у цьому році замовлятиму її через тендер знову. Це дуже гарне, розлоге, з неймовірним цвітінням дерево, яке швидко росте. Ми також використовуємо сакури, вишні махровоквіткові, сливи Пісарді, й дуже багато кущів (у 2019 році висадили 17 тисяч, у 2020 – посадимо ще 10). Тому, що маємо багато скверів та парків, де проводимо капітальний ремонт або створюємо нові. Кущі потрібні для групових посадок, створення живої огорожі. Використовуємо терен білий, барбарис, спірею, кизильник, і різновиди вічнозелених – ялівці, самшити, туї.  

У Святошинському районі багато старих дерев, які вже перевищили свій біологічний вік, є трухлявими чи з великими дуплами, уражені грибом. Як повідомили в КП УЗН, за безпекою вони стежать, дерева обов’язково і постійно замінюють, попри «поради» й протести громадян, яким «завжди видніше».

Фото, відео Марія ЛИСЕНКО, «Вечірній Київ»