В місті презентували видання, присвячене українському обличчю Києва
Книга "Київ: люди і будинки" історика Ігоря Гирича нещодавно вийшла у видавництві "Либідь". Уявна мандрівка знайомить з прикметними будівлями та іменами визначних осіб, що з ними пов'язані. Увагу приділено насамперед українцям, які боронили самобутність Києва від великодержавної культурної експансії.
- Я києвознавець і став істориком через те, що полюбив Київ, - зізнається Ігор Гирич. - У 80-х роках я працював в архіві, ретельно копіюючи карти міста XIX століття, бо тоді фотоапаратів ще не було. Хотів дізнатися, де у дореволюційному місті розташовувалися церкви - а їх було 180. Ще тоді у мене виникло бажання щось написати про Київ.
Виходу в світ цієї книги автор чекав кілька років.
- "Київ: люди і будинки" на сьогодні є найповнішою моєю роботою. Окрім власних текстів долучив описи сучасників про українців та будинки, де вони мешкали. Зокрема, тут використані спогади Чикаленка, Лотоцького, Єфремова, листування, - розповідає Ігор Гирич.
Книжка не є путівником чи краєзнавчим дослідженням, вона радше культурологічний есей про людей, які, живучи в Києві, творили неповторну ауру нашого міста. Охопити всіх, звісно, неможливо, тож автор наголосив на тих, хто формував обличчя Києва другої половини XIX- початку XX ст. Зокрема, це родини Грушевських, Антоновичів, Шульгиних, Косачів, Старицьких.
- Я писав про гуманітаріїв, істориків і громадсько-політичних діячів, які робили Київ української столицею, - стверджує Ігор Гирич. - Для нас сьогодні нормою є те, що Київ є столицею, але це сталося лише в 1920-х, а до 1917 року він сприймався більшістю як третя столиця Росії після Москви і Петербургу. Багато авторів звертають увагу на ті постаті, які розбудовували місто, - власники, меценати, як Фундуклей чи Бібіков, але вони переважно були далекі від українського питання. Я ж намагався розкрити, де мешкали ті люди, які творили Центральну Раду, перші українські газети і видавництва, тобто виступали за самостійну Україну. Міхновський, Чикаленко - їх слід практично не відзначений у сучасній столиці.
При написанні історик користувався зводом охоронних пам'яток, багато допомогли йому і джерела, присвячені українському руху.
- Мене цікавило, яким чином Київ ставав українським - це був певний процес, з яким пов'язані певні вулиці. Наприклад, в Університеті Володимира постала українська школа історії, в Комерційному інституті навчалися Олександр Довженко, Сергій Остапенко (прем'єр-міністр Директорії), Володимир Свідзинський.
Книга "Київ. Люди і будинки" побудована за топографічним принципом - від найстаріших районів до нових. Гортаючи сторінки, мандруємо древнім Києвом, Подолом,Печерськом... Не забуто й традиційних пам'яток - Софійського та Михайлівського монастирів, Києво-Печерської Лаври, їх внесок у скарбницю саме української культури. Розказано і про історичні околиці міста, Голосіївський ліс і лаврські скити.
- Звісно, згадую я і Нестора Літописця, і Ярослава Мудрого, але для мене це не основні діячі, - пояснює автор. - Коли писав про Софійський собор, наголос робив на автокефальній православній церкві, яка тут відродилася. Так само і Лавра для мене цікава як колиска української духовності. Такою вона перестала бути в XVIII столітті, через що постраждала. Тоді був знищений автентичний "неканонічний" живопис, зокрема, в Успенському соборі загинули портрети всіх українських гетьманів з XVII століття до Скоропадського, які були меценатами. В Кирилівській церкві, як ми знаємо, працював Михайло Врубель. В образах апостолів він змалював багатьох реальних діячів XIX століття, зокрема видатного історика Києва Петра Лебединця, що добре знав Тараса Шевченка.
До видання увійшло близько півтисячі ілюстрацій - не лише зображення будинків, а й портрети людей, які з ними пов'язані. На жаль, багатьох з цих споруд вже немає. В 1990-х роках був ліквідований будинок, де жив Антонович і де фактично постав український рух, замість нього сьогодні - шестиповерхова панельна будівля. Будинок Чикаленка на Маріїнсько-Благовіщенській, в якому обговорювалися всі Постанови Центральної Ради, стоїть занедбаний.
Книга "Київ. Люди і будинки" Ігоря Гирича розрахована на широке коло читачів, які цікавляться містом і історією. Придбати її можна у видавництві "Либідь" та в книгарні "Є".
Презентацією книги розпочався Київський історичний семінар, який проходитиме кожну останню середу місяця о 18.00 в Музейно-виставковому центрі "Музей історії Києва" (вул. Б.Хмельницького, 7). До участі запрошуються всі охочі.