20 років тому пройшов Перший чемпіонат по зимовому плаванню

20 років тому пройшов Перший чемпіонат по зимовому плаванню

Фото Григорія КУБЛАНОВА

Із історії київських моржів

Президент клубу «Нептун», Федерації загартувань і зимового плавання Києва, а також Асоціації моржів України Роман Тимовчак – київський морж №1, адже він навіть при мінус 27 градусах ходить по вулиці в одній футболці, не кажучи просто про мінусову температуру. До кожного члена клубу відноситься з повагою, незважаючи на вік.  Найстаршому моржувальнику об’єднання нині 84, а наймолодшому – 6. Сам Роман Андрійович моржує уже 40 років, виглядає значно молодшим від своїх однолітків і готовий годинами розповідати про улюблену справу і рідний клуб, кожен член якого є особистістю, переконаний він.

– Рух моржування в Києві почався у 1958 році, – розповідає Роман Тимовчак. – Перші групи моржів з’вилися на Трухановому острові, адже метро на Лівий берег ще не ходило. Але це було важко, особливо повертатись після купання через Пішохідний міст. Після того, як у 60-му році запрацював метрополітен, центр купання перемістився до Гідропарку. Пам’ятаю, як у 1977 році ми прийшли сюди з другом і занурилися в холодну березневу воду із цікавості. На наступний день обмінялися враженнями і вирішили продовжувати.

І бабусі раніше загартовувались    

Зі слів нашого співрозмовника, у 1993 році на Трухановому острові був проведений Перший неофіційний чемпіонат України по зимовому плаванню – чоловіки і жінки пливли 25 метрів  А рівно 20 років тому, в 1996-му, такий турнір став офіційним.

Клуб «Нептун», який очолює пан Роман, сьогодні об’єднує біля 200 моржувальників, а загалом за його підрахунком у Києві понад кілька десятків тисяч моржів, більшість з яких є «дикими» –  самостійно займаються моржуванням. Всі вони є особистостями, вважає керівник клубу, адже змогли перемогти себе.

– Загартовуватись потрібно в міру, – пояснює Роман Андрійович, який тонкощам своє справи навчає всіх новеньких. – Тут не має бути показухи, адже з водою треба бути обережним – гарячою в бані чи крижаною в ополонці. Вода нас огортає, очищує і оновлює і до неї треба ставитись з розумінням, терпінням і любов’ю. Але загартовуються не тільки водою, але і повітрям. Якщо відкрити зимою вікно на 10-15 хвилин, а потім подихати цим повітрям – це теж користь. Можна навіть кілька хвилин походити босоніж по кімнаті. Я згадую 70-річних бабусь, яких я бачив взимку у Гідропарку, ще коли тільки починав моржувати. Вони сиділи на лавочці, а потім скидали пальто і кілька хвилин ходили без верхнього одягу. Адже і до кияни займались загартуванням.

Головні вороги – лінь, страх і комфорт

За твердженням досвідченого моржа, ті, хто займається моржуванням теж хворіють, але зовсім по-іншому, ніж широкий загал: менше часу і в легкій формі. Один із членів клубу «Нептун» Віктор Фролов – чорнобилець, який три місяці перебував у небезпечній зоні і, здобувши «букет» захворювань, не виходив із лікарень. Але, розпочавши моржування, він уже 30 років перебуває у гарній спортивній формі і навіть бере участь у змаганнях по плаванню, засвідчує керівник клубу. 

Але, попри всі плюси зимового плавання, такі заняття підходять не всім. Приміром, тим, хто страждає холодовою алергією, не слід пірнати в ополонку. Для більшого ефекту до водних процедур слід також додати здорове харчування і відпочинок, радить Роман Андрійович.

– Моржуванню заважають лінь, страх і комфорт, –  вважає він. – Для того, щоб створити умови для залучення більшої кількості людей до занять зимовим плаванням, було б доцільним якби київська мерія дала дозвіл на встановлення у Гідропарку, біля дитячого пляжу, один-два вагончики. Влітку діти могли б у них переодягатися, а взимку пенсіонери і інваліди, які приходять сюди моржувати і підтримати своє здоров'я