Скандал на велотреку: чи бути підземному паркінгу?
Історія з велотреком – один із багатьох прикладів, коли за часів мера Черновецького на догоду забудовникам знищували культурну спадщину. Велотрек, споруджений на початку ХХ століття, у 2007 році Мінкульт позбавив статусу пам’ятки історії, а у 2009 році частину чаші знесли, збудувавши упритул висотний житловий будинок. Будівництво другої черги вдалося зупинити, бо інакше залишки велотреку перетворилися б на внутрішній дворик. А у серпні 2015 року було презентовано концепцію відродження велотреку – зі створенням міського центру велосипедної культури. І все було б добре, якби міські чиновники й далі провадили б процес публічно як із велоактивістами, так і з місцевими жителями. Об’єктом, навколо якого спалахнув конфлікт, став підземний паркінг на 40 машин, який ще до погодження проекту почали будувати впритул до чаші велотреку.
– У презентованій торік концепції відродження велотреку не передбачалося паркінгу, немає нічого про це і в розпорядженні КМДА №1214 від 17 грудня, яким замовником робіт визначено КП «Київжитлобудінвест-УКБ», – розповів «Вечірці» Володимир Мельник, учасник громадського руху за відновлення велотреку. – Бюджетні кошти виділялися саме на велотрек, а не «автомобілістам – за кошти велосипедистів», і по факту ми маємо нецільове використання фінансових ресурсів. До того ж передбачається, що цей підземний паркінг на 40 місць належатиме не велотреку, а КП «Київтранспарксервіс», тобто, цілком можливо, просто обслуговуватиме сусідні будинки.
За словами активістів, сьогодні є питання і до проектної документації. По-перше, проект не було презентовано громаді, тож про паркінг всі дізналися не відразу. По-друге, проект ще остаточно не погоджено, і його завзято «проштовхують». По-третє, ДАБІ (Державна архітектурно-будівельна інспекція) видала декларацію на проведення розвідувальних робіт – тоді як КП «Київжитлобудінвест-УКБ» наразі активно здійснює демонтажні та земляні роботи, більше того – забиваються опорні швелери, аби копати котлован під паркінг, уже завезено бурову машину. І по-п’яте, велотрек ще досі не належить місту – Кабмін лише у процесі прийняття рішення про передачу його на баланс міської громади.
Землю під велотрек досі не відведено, хоча депутат Київради В’ячеслав Непоп, керівник КП «Київжитлобудінвест-УКБ», під час нещодавнього засідання комісії з питань містобудування та архітектури з голосу вніс проект землевідводу. Завчасно цей документ ніхто не бачив у порядку денному, але, враховуючи, що це все ж таки відродження велотреку, проект було затверджено і він надійде на розгляд сесії Київради.
У публічних коментарях В’ячеслав Непоп стверджує, що два місяці тривало обговорення проекту і його погоджено з громадою, тоді як активісти стверджують зворотнє. Мешканці ж сусідніх будинків, зведених понад століття тому, також не мали інформації про підземний паркінг та переймаються долею своїх помешкань, адже район вулиці Липинського та Олеся Гончара – це засипаний Афанасівський яр із дуже складною геологією.
– Як я і обіцяв, ми повернули велотрек місту Києву, ми зберегли його для киян і тепер робимо реконструкцію, щоб уже наприкінці травня всі охочі змогли б тренуватися у центрі велосипедної культури, який буде створено на базі велотреку, – прокоментував ситуацію мер Віталій Кличко. – Жодних забудов на велотреку бути не може і не буде! А паркінг, який облаштовується на даному етапі реконструкції, необхідний для впорядкування паркування біля велотреку і створення інфраструктури для зручності відвідувачів.
Сьогодні активісти вимагають відкритого вирішення цього спору – із залученням депутатів, членів антикорупційної ради при міському голові та громадськості. На думку Володимира Мельника, проблема – в недостатній комунікації, а деякі представники влади не вміють працювати інакше, ніж у непублічному режимі. Скільки часу триватиме дискусія – не так важливо, як і відкриття чи невідкриття велотреку на День Києва, про що попередньо анонсували у КМДА. Коли реконструювали велотрек у 1978–80 роках, тут виклали унікальне дерев’яне покриття із сибірської модрини, завдяки чому велосипедисти могли розвинути швидкість до 85 км/год. Тож і зараз велосипедисти вимагають якісного виконання робіт.