Чому десятки тисяч людей в Україні живуть без громадянства
Загалом у світі проживає 10 мільйонів людей, які не мають дійсного паспорта. З них близько 35 тисяч — в Україні.
Чому так відбувається? Однією з перешкод для отримання документів, що посвідчують особу, є недосконалість процедури ідентифікації особи.
В Україні існує дві групи, які переважно й підпадають під ризик безгромадянства, — жителі тимчасово окупованих територій та роми. Не так давно на базі циганського театру «Романс», відбувся захід, присвячений подоланню безгромадянства у світі.
Організатор — Агентство ООН у справах біженців Україні. Захід приурочений до 5-річчя кампанії «Я Існую».
– За 5 років кампанії ми досягли значних результатів на глобальному рівні. Значно більше країн підписалися під Декларацію з подолання безгромадянства у світі. Відтак менше й менше людей є особами без громадянства. На жаль, ще дуже багато роботи залишається незробленою. Україна підписала дві конвенції. Зараз ми тісно співпрацюємо з Верховною Радою, щоб визначити процедуру статусу особи без громадянства в Україні. Ми сподіваємося, що Україна зможе вирішити більшу частину випадків безгромадянства, — розповідає представник Агентства ООН у справах біженців в Україні (UNHCR) Пабло Матео.
Під час заходу було презентовано фотовиставку «Фото на паспорт» Олександра Чекменьова, який фотографував мешканців найвіддаленіших регіонів Донбасу, які з тих чи інших причин не мають українських паспортів. На фотографіях передано побут, у якому проживають люди та є їхня коротка історія. Фотовиставку можна подивитися в музеї історії міста Києва. Також актори театру представили перфоманс «Невидимі роМи», у якому підіймається проблема стигматизації цієї нації.
А народний артист України, художній керівник Академічного музично-драматичного циганського театру «Романс» Ігор Крикунов розповідає:
— Не мають громадянства серед ромів переважно мешканці Закарпаття. Ті, хто хоче, може його отримати. А от ті, хто не хоче, — тут потрібно розібратись у причинах. Напевно, все починається з прикладу батьків. Я з циганської родини, і з дитинства люблю книги. Батьки мене до цього привчали. Це йде з родини…Так, держава має проявляти турботу, але ми — ковалі свого щастя.