Чи відчувають кияни себе в безпеці
Безпека особиста, дітей, рідних та близьких... Ці питання набули неабиякої актуальності у світлі різкого погіршення криміногенної ситуації в столиці. Щодня з телевізійних екранів лунають моторошні новини про застосування у столиці вогнепальної зброї, самогубствах, пограбуваннях, замінюваннях громадського транспорту та адміністративних будівель.
Чи відчувають кияни в цілковитій безпеці у своєму рідному, нещодавно ще затишному місті? З таким запитанням звернувся оглядач газети "Вечірній Київ" до перехожих столиці.
Людмила, пенсіонер
Ні, не відчуваю, тому що по Києву ходять безліч озброєних осіб, роблять, що хочуть – грабують, в зламують квартири, чинять інші безчинства. Нинішня влада, складається враження, втратила будь які важелі впливу на ситуацію, що склалась. Більше того, вона боїться тих численних озброєних осіб. Особисто у мене відчуття повної розпачі…
Олена Шостак, працівник музею
Мабуть ніде в світі людина не може почувати себе в цілковитій безпеці. Саме в цю мить, й саме тут, у парку, я почуваю себе в повній безпеці. Я й раніше, до цих всіх резонансних подій, почувала себе завжди впевнено. Звісно, я намагалася не ходити в пізній час по вулицях, оскільки у нас в місті в цей час зажди було доволі страшно. 20 років тому, у цьому парку (парк ім. Т. Шевченка) серед білого дня у мене цигани відібрали всі гроші. Але то був єдиний випадок, коли я себе реально почувала в небезпеці. Зараз, коли знаєш, що ти можеш викликати поліцію, і яка доволі швидко прибуде, можна себе відчувати цілком захищеною, принаймні розуміти, що шанси на порятунок є, і не чималі.
Людмила, аспірант
Там де я перебуваю, й місця, які я відвідую є цілком безпечні, тому я відчуваю себе в повній безпеці, але, після перегляду, приміром новин, виникають побоювання не лише за свою безпеку, але й за безпеку своїх рідних та друзів. В цілому, на моє переконання, як для мільйонного мегаполіса, ситуація в столиці в цілому спокійна й безпечна криміногенному розумінні цього слова.
Дмитро, програміст
Так, я відчуваю себе в повній безпеці. Я принципово не дивлюся новин, не цікавлюся нічим, окрім комп’ютерних технологій. Я живу у своєму світі, й всім рекомендую менше зважати на той бруд, що постійно ллється із «зомбоящика»...
Дар’я, банківський працівник
В Києві я почуваю себе безпечно, в порівнянні з тим місцем, звідки я приїхала – Донецька. Навіть в ночі, коли я повертаюся від друзів, або ввечері, коли темно я йду з роботи, навіть мешкаючи в достатньо неспокійному районі я почуваю себе впевнено. Звісно, повторюсь, мої відчуття ґрунтуються на підставі порівняння тієї ситуації, що була в Донецьку, навіть до війни, й нині в Києві, під час війни на сході. Років п’ять тому, можливо, я б почувала себе в столиці не зовсім впевнено, однак, це, знову ж таки, можливо. Зараз я повністю впевнена в собі людина, знаю що мені робити, куди телефонувати, викликати поліцію, або застосувати певну бойову техніку для самооборони.
Володимир Мальцев, співробітник НАН України
Я знаю з Інтернету, від знайомих, і з свого досвіду, що в Києві є місця, райони які є небезпечні для пересічного мешканця. (Наприклад, Солом’янський район, Троєщина). Особисто я проживаю у спокійному районі, де нічого такого протизаконного, чи протиправного не відбувається, тому особисто я почуваю себе в безпеці, жодних загроз собі, своєму здоров’ю чи життю я не відчуваю. Нажаль телевізійна картинка активно нагнітає й так негативну обстановку в столиці. Вважаю, варто менше зважати на різні засоби масової інформації, оскільки вони керуються власними інтересами…
Любов Василівна, пенсіонер
Так, я почуваю небезпеку. Нещодавно у дворі серед білого дня у мене забрали сумку. Погрожували розправою. Жодного захисту я не відчуваю. Звернутися також немає до кого, всім начхати на життя пенсіонерів… Влада навіть неспроможна зробити освітлення біля будинку в якому я проживаю…
Яна, фінансист
Нажаль, я не досить почуваю себе в безпеці в столиці, досить часто перекривають метро через повідомлення про замінування. Ці новини аж ніяк не сприяють моїй безпеці. Вважаю потрібно посилити роботу правоохоронних органів, принаймні хоча б збільшити їх кількість на вулицях столиці, щоб це хоча б трохи зупиняло зловмисників.
Валентина, пенсіонер
Ніякого захисту, ні в чому, я так вважаю. Особисто я вже зневірилися, що колись ми будемо почувати себе в безпеці, захищеними, відчувати турботу. Все в нашій державі запущено, занедбано й нікому не потрібно… Влада по суті проявляє свою бездіяльність. Не працює жоден закон. Нічого… Закони у нас лише на папері…
Любов, пенсіонер
Немає у мене відчуття захисту, й вже давно. Й напевно вже не з’явитися ніколи, тому що ми всі вже зневірилися, що буде у нас колись краще життя… Потрібно щоб в першу чергу запрацювали закони. От, приміром, цим самим поліціантам надали владу – й вони застосувавши силу, зупинили зловмисників. Однак більшість людей зневірилось у всьому, це наша найбільша біда… з одного боку ми й радіємо, що одного із порушників зупинили кулею, але є сумніви. Чи все так, як нам кажуть? Якщо не розібралися, й по суті було вбито безневинну людину… Й людини немає. Це все бентежить… Не спокійно на душі…
Ірина, приватний підприємець
У мене завжди присутнє відчуття страху, ми є абсолютно не захищені. Ми живемо у приватному будинку, й не маючи засобів охорони відчуття небезпеки ніколи не покидає мене та мою сім'ю. Останнім часом відчуття небезпеки стало більшим, причина цьому також війна в державі. На вулицях столиці з’явилося дуже багато зловмисників, шахраїв й просто не зовсім урівноважених людей, й мені як жінці, яка має двох дітей, страшно. Вважаю, якщо влада не в змозі забезпечити захист своїх громадян, вона зобов’язана, прийняти відповідні закони, які б надавало право громадянам України власноруч зі зброєю захищати себе, своїх рідних та своє майно від посягань зловмисників. Звісно, при суворій системі контролю дозвільної системи, щоб зброя не потрапила до не урівноважених осіб.