Як вмістити державу в смартфоні: у Києві розмірковували про технології управління містами

Цифровізувати Україну у максимально короткий термін – таке завдання ставить перед собою уряд. Головним у цьому має стати єдиний стандарт інформації для усіх. При тому, що зараз різні міста будують свої Smart-стандарти. Особливо, столиця, де мешканці можуть користуватися десятком різних зручних сервісів.
Яким шляхом діджиталізуватимуть нашу країну українські за закордонні експерти – обговорювали під час Kyiv Smart City Forum 2019.
Вранці інтернет, ввечері діджиталізація
У Асоціації міст України вважають, що smart-держава починається зі smart-громади – спроможного місцевого самоврядування, побудованого на принципах відкритого та прозорого урядування.
А чи не найголовніша проблема на шляху до діджиталізації країни – банальна незабезпеченість матеріальними ресурсами. Проблема не тільки у комп’ютерах і швидкісному інтернеті, а й у тому, що в громади не готові «діджиталізуватися» без відповідного законодавчого забезпечення.

– Ми провели опитування і з’ясували, що лише 12 % органів місцевого самоврядування використовують електронний документообіг. Серед викликів, з якими мають справу громади, це і дороге програмне забезпечення, відсутність кадрів, неготовність самих мешканців до такого формату взаємовідносин із владою, – розповів виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан.

Як же виглядає цифровізація, показав на прикладі власного електронного паспорта громадянина України. До пластикової картки треба мати додаток – звичайний аркуш розміром А4 із мокрими печатками, бо у більшості державних установ немає обладнання для зчитування цифрового документа.
Клаптикова інформація і платформа для Києва
Водночас, все, що тільки починає робити країна для втілення «розумних» технологій, Київ вже використовує. Про це з великою гордістю (і вже не вперше на Smart City Forum) розповідав міський голова столиці Віталій Кличко. Серед найпопулярніших сервісів – «Картка киянина», яку мають майже 800 тисяч людей. Також Кличко підкреслив, що в «Особистому кабінеті киянина» тисячі жителів щодня користуються сервісами, що пропонує місто. А додаток KyivSmartCity, який завантажили 75 тисяч киян, вже втілює у собі концепцію міста в смартфоні.
Функціонал додатку поступово розширюється. У майбутньому кияни матимуть можливість сплатити за комунальні послуги чи, наприклад, проголосувати за проєкт Громадського бюджету, клікнувши у потрібному розділі додатка.

Проте, перш ніж досягнути цього, розробникам довелося мати справу із інформацією, яка нагадувала клаптикову ковдру.
– Ми пішли шляхом максимальної відкритості усіх даних, крім персональних. Сьогодні кияни через смартфон можуть і дитину в садок записати, і переглянути документи БТІ, сплатити за проїзд у громадському транспорті, – розповів директор Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій КМДА Юрій Назаров.
Водночас на цьому кияни не зупиняються – планують і далі вдосконалювати додаток Kyiv Smart City. Водночас готові розглянути пропозиції з боку держави.
Одна кнопка для всіх державних сайтів
Україна має віцепрем'єр-міністра України – міністра цифрової трансформації. Михайло Федоров та нове міністерство мають амбітні цілі перетворити Україну на «державу в смартфоні». На першому етапі урядовці планують повністю перевести в онлайн 100 публічних послуг для громадян і бізнесу.

– Київ місто-оаза діджиталізації у «аналоговій» країні, але нам потрібен єдиний стандарт, – пожартував народний депутат Олексій Жмеренецький.
Але він, як і команда, яку представляє, переконані, що уся інформація має бути уніфікована для всіх сервісів в одному дизайні.
– Зараз, щоб зареєструвати ФОП вам треба заповнити анкету на 58 пунктів, ми проаналізували це, і дійшли висновку, що можна залишити 12. Все решта має автоматично «підтягуватися» із різних реєстрів. А в ідеалі, державна машина має працювати таким чином, щоб людині досить було подати заявку, що вона хоче займатися бізнесом та вказати яким. Все решта – автоматична робота баз даних, – пояснив Олексій Жмеренецький.
Діджиталізація і старі труби
У рамках Kyiv Smart City Forum 2019 відбулася щорічна церемонія нагородження міст-лідерів з упровадження інноваційних рішень в інфраструктуру. Переможці були визначені за результатами участі у Конкурсі «SMART МІСТО 2019», у якому міста брали участь восени 2019 року.
У номінації (а їх було 5) «Відкрите інноваційне місто» – за успішне залучення громадян до процесів управління містом на основі використання інформаційно-комунікаційних технологій нагороду отримав Дрогобич, що на Львівщині.

– Сьогодні нам потрібні технології, аби порівнювати дані, наприклад, скільки коштує ремонт доріг по регіонах. Якщо із нас за ямковий ремонт просять тисячу гривень за квадратний метр, а у сусідніх громадах по 600 гривень, то це вже викликає питання. Нам потрібно навчитися самим і навчити наших громадян користуватися ІТ-інструментами. Тому ми створили у Дрогобичі школу для навчання громадян, – розповів Директор комунальної установи «Інститут міста Дрогобича» Володимир Кондзьолка.
У межах розвитку комунікації між владою та громадою, мешканцям Дрогобича пропонують освоювати ІТ-технології, використовувати мобільний додаток чи читати інтернет-портал Дрогобицької міської ради, чи офіційні сторінки Facebook та Instagram. Там можна отримувати всю оперативну інформацію про аварії, відключення води, електроенергії чи газу та ремонти у місті Дрогобичі.
Проте «діджиталізація» на рівні невеличкого міста, як Дрогобич, чи мегаполісу, як Київ, не вирішує проблему заміни старих труб.
Комфортне середовище для людей – це не лише доступ до інформації, а насамперед, розвинута інфраструктура.
Але це питання інших відомств.