Як вмістити державу в смартфоні: у Києві розмірковували про технології управління містами

Як вмістити державу в смартфоні: у Києві розмірковували про технології управління містами

Цифровізувати Україну у максимально короткий термін – таке завдання ставить перед собою уряд. Головним у цьому має стати єдиний стандарт інформації для усіх. При тому, що зараз різні міста будують свої Smart-стандарти. Особливо, столиця, де мешканці можуть користуватися десятком різних зручних сервісів.

Яким шляхом діджиталізуватимуть нашу країну українські за закордонні експерти – обговорювали під час Kyiv Smart City Forum 2019.

Вранці інтернет, ввечері діджиталізація

У Асоціації міст України вважають, що smart-держава починається зі smart-громади – спроможного місцевого самоврядування, побудованого на принципах відкритого та прозорого урядування.

А чи не найголовніша проблема на шляху до діджиталізації країни – банальна незабезпеченість матеріальними ресурсами. Проблема не тільки у комп’ютерах і швидкісному інтернеті, а й у тому, що в громади не готові «діджиталізуватися» без відповідного законодавчого забезпечення.

– Ми провели опитування і з’ясували, що лише 12 % органів місцевого самоврядування використовують електронний документообіг. Серед викликів, з якими мають справу громади, це і дороге програмне забезпечення, відсутність кадрів, неготовність самих мешканців до такого формату взаємовідносин із владою, – розповів виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан.

Як же виглядає цифровізація, показав на прикладі власного електронного паспорта громадянина України. До пластикової картки треба мати додаток – звичайний аркуш розміром А4 із мокрими печатками, бо у більшості державних установ немає обладнання для зчитування цифрового документа.

Клаптикова інформація і платформа для Києва

Водночас, все, що тільки починає робити країна для втілення «розумних» технологій, Київ вже використовує. Про це з великою гордістю (і вже не вперше на Smart City Forum) розповідав міський голова столиці Віталій Кличко. Серед найпопулярніших сервісів – «Картка киянина», яку мають майже 800 тисяч людей. Також Кличко підкреслив, що в «Особистому кабінеті киянина» тисячі жителів щодня користуються сервісами, що пропонує місто. А додаток KyivSmartCity, який завантажили 75 тисяч киян, вже втілює у собі концепцію міста в смартфоні.

Функціонал додатку поступово розширюється. У майбутньому кияни матимуть можливість сплатити за комунальні послуги чи, наприклад, проголосувати за проєкт Громадського бюджету, клікнувши у потрібному розділі додатка.

Проте, перш ніж досягнути цього, розробникам довелося мати справу із інформацією, яка нагадувала клаптикову ковдру.

– Ми пішли шляхом максимальної відкритості усіх даних, крім персональних. Сьогодні кияни через смартфон можуть і дитину в садок записати, і переглянути документи БТІ, сплатити за проїзд у громадському транспорті, розповів директор Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій КМДА Юрій Назаров.

Водночас на цьому кияни не зупиняються – планують і далі вдосконалювати додаток Kyiv Smart City. Водночас готові розглянути пропозиції з боку держави.

Одна кнопка для всіх державних сайтів

Україна має віцепрем'єр-міністра України – міністра цифрової трансформації. Михайло Федоров та нове міністерство мають амбітні цілі перетворити Україну на «державу в смартфоні». На першому етапі урядовці планують повністю перевести в онлайн 100 публічних послуг для громадян і бізнесу.

– Київ місто-оаза діджиталізації у «аналоговій» країні, але нам потрібен єдиний стандарт, – пожартував народний депутат Олексій Жмеренецький.

Але він, як і команда, яку представляє, переконані, що уся інформація має бути уніфікована для всіх сервісів в одному дизайні.

– Зараз, щоб зареєструвати ФОП вам треба заповнити анкету на 58 пунктів, ми проаналізували це, і дійшли висновку, що можна залишити 12. Все решта має автоматично «підтягуватися» із різних реєстрів. А в ідеалі, державна машина має працювати таким чином, щоб людині досить було подати заявку, що вона хоче займатися бізнесом та вказати яким. Все решта – автоматична робота баз даних, пояснив Олексій Жмеренецький.

Діджиталізація і старі труби

У рамках Kyiv Smart City Forum 2019 відбулася щорічна церемонія нагородження міст-лідерів з упровадження інноваційних рішень в інфраструктуру. Переможці були визначені за результатами участі у Конкурсі «SMART МІСТО 2019», у якому міста брали участь восени 2019 року.

У номінації (а їх було 5) «Відкрите інноваційне місто» – за успішне залучення громадян до процесів управління містом на основі використання інформаційно-комунікаційних технологій нагороду отримав Дрогобич, що на Львівщині.

Сьогодні нам потрібні технології, аби порівнювати дані, наприклад, скільки коштує ремонт доріг по регіонах. Якщо із нас за ямковий ремонт просять тисячу гривень за квадратний метр, а у сусідніх громадах по 600 гривень, то це вже викликає питання. Нам потрібно навчитися самим і навчити наших громадян користуватися ІТ-інструментами. Тому ми створили у Дрогобичі школу для навчання громадян, – розповів Директор комунальної установи «Інститут міста Дрогобича» Володимир Кондзьолка.

У межах розвитку комунікації між владою та громадою, мешканцям Дрогобича пропонують освоювати ІТ-технології, використовувати мобільний додаток чи читати інтернет-портал Дрогобицької міської ради, чи офіційні сторінки Facebook та Instagram. Там можна отримувати всю оперативну інформацію про аварії, відключення води, електроенергії чи газу та ремонти у місті Дрогобичі.

Проте «діджиталізація» на рівні невеличкого міста, як Дрогобич, чи мегаполісу, як Київ, не вирішує проблему заміни старих труб.

Комфортне середовище для людей – це не лише доступ до інформації, а насамперед, розвинута інфраструктура.

Але це питання інших відомств.