У київському музеї відкрилася "Худшкола"
У центрі уваги проекту – вільні штудії Влади Ралко, Олександра Бабака та Володимира Буднікова з натюрморту, пластичної анатомії та подвійної оголеної натури, які увійшли до канону академічної художньої освіти.
Натюрморти Володимира Буднікова складаються з традиційних геометричних фігур, подекуди доповнених вазою чи пляшкою. Живопис художника давно втратив колір, а фарба – матеріальність. На прозорому тлі проступають лише силуети кубу, шару та циліндру, які, зі свого боку, втрачають залишки об’єму. За сутністю вони тяжіють до метафізичних натюрмортів Джорджо Моранді чи власних, створених у 1980-ті, якби не відчуття суголосності сучасним живописним пошукам.
– Я безліч разів повертався до натюрморту, але тільки зараз вирішив звернутися саме до «шкільного» початкового натюрморту, відомого всім, хто бодай трохи навчався основам малювання з натури, – розповідає Володимир Будніков. – Школа накладає жорсткі обмеження, і те, що опиняється поза її кордоном, просто відкидає як хибне. Але ж є ще якась важлива сила, що захована всередині самого методу та примушує сперечатись із ним та навіть руйнувати його зсередини, якась таємниця, що лишається непоміченою. За цим треба було повернутись до початку, а саме до початкового завдання Школи – до натюрморту.
Вправи Влади Ралко з пластанатомії наповнені образами, близькими до героїв її «Київського щоденника» (2013-15). Напівкістяки-напівлюди, одягнуті у горезвісні спортивні штани, радо демонструють внутрішні органи. Окремі м’язи або їх групи, вивчення яких є предметом цього навчального курсу, – відсутні, натомість звичні гвинтівка та мішень, чи монітор.
– Виконуючи своє завдання з пластичної анатомії, я намалювала сім анатомічних таблиць, але застосувала до зображень корегування відповідно заплутаній та суперечливій сукупності власних та суспільних досвідів та знань про життя та смерть, сором, травму, хворобу, кохання, секс, війну. Академічне малювання, якому нас навчали, було навмисне позбавлене будь якого впливу подібних досвідів, – зауважила художниця. – Я намалювала героїв анатомічних таблиць, які вражені таємницями власної будови.
Для Олександра Бабака «Худшкола» продовжує низку проектів, присвячених фаховим витокам – з-посеред них на особливу увагу заслуговує «Академічний триптих», створений художником у 2012-13 роках. Монументальне полотно, що зображує Каїна і Авеля, брата, біля ніг його, є ще одним авторським дослідженням постановки з двома оголеними натурниками. Остання все більше наповнюється змістом, історією, мораллю, відчуваючи у тло ознаки традиційного формального завдання.
Невід’ємною складовою проекту стали книги – перший том фундаментальної «Школы изобразительного искусства в девяти выпусках» (Видавництво Академії мистецтв СРСР, Москва, 1960), «Атлас анатомии человека» (Державне видавництво медичної літератури, Москва – Ленінград, 1938) та «Der Akt. 100 Modellstudien nach Naturaufn» (Міжнародне мистецьке видавництво М. Бауера, Лейпциг, 1894 – 1895). Вони не лише вибудовують історичний контекст, а й слугують своєрідним коментарем до головного корпусу творів.
Проект «Худшкола» триває до 28 лютого в Київському національному музею російського мистецтва (вул.Терещенківська, 9), тел. (044) 234- 62-18.