Доісторичні знахідки, оновлені вали фортеці: чим здивує церква Спаса на Берестові
У суботу, 28 вересня, на схилах Дніпра буде відкрито після реставрації одну з майже забутих киянами, давно зачинену на вхід – церкву Спаса на Берестові, що входить до ансамблю Києво-Печерської лаври.
Церква є однією з найдавніших споруд столиці і включена до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. А поряд буде відкрито для відвідувачів опорядковані старовинні вали Київської фортеці. Дві чудові локації стануть окрасою та туристичною принадою столиці.
Церкву врятував меценат
Багато років звернення науковців до держави з приводу катастрофічного стану церкви не давали ніяких результатів. Аж поки щасливий випадок не звів відомого столичного мецената – співвласника фірми «Рошен» В’ячеслава Москалевського з начальником відділу Національного Києво-Печерського історико-архітектурного заповідника Анатолієм Овчаровим. Москалевський став меценатом реставрації церкви і сусідньої локації – земляного валу Київської фортеці.
Масштабні роботи розпочали у 2017 році передбачали реставрацію храму і території навколо нього, а також проведення комплексу консерваційних та реставраційних робіт. Це дозволило зберегти всі автентичні фрагменти пам’ятки, а також фрески доби Петра Могили, що складають особливу цінність.
Що побачимо на оновлених локаціях
«Вечірній Київ» побачив, як будівельники завершують роботи біля церкви та об’єкту, що знаходиться поряд. Дивіться фото та відео. Тут завершили реставрацію з пристосуванням під сучасні потреби пам’ятки національного значення «Земляні укріплення з бастіонами Київської фортеці».
– На площі майже 1 гектар встановлено нове освітлення, пандуси, підсвітка, нові нетрадиційні садові лави та елементи декору у вигляді каменів, засіяно й підживлено спеціальну траву для футбольних полів, створено чудовий оглядовий майданчик, де можна милуватися краєвидами Києва, кілька сучасно декорованих сходів на кріпосний вал – все це можна побачити вже у суботу, –говорить начальник відділу Національного Києво-Печерського історико-архітектурного заповідника, кандидат мистецтвознавства Аліна Кондратюк. – Але головне, що нарешті вдалося врятувати церкву Спаса на Берестові.
Довгі роки тут існували проблеми з проводкою, замоканням храму через покрівлю, вікна. З мокрими фундаментами історичної церкви проблеми почалися ще з кінця 17 століття, коли звели оборонні вали Київської фортеці і ніхто тоді не подумав про збереження древньої споруди. У 20 столітті вали трохи відсунули, аби врятувати церкву, але кардинально проблему не вирішили.
– Нині проведена величезна робота з влаштування підземних інженерних комунікацій з відведення від від фундаментів ґрунтової та дощової води, –пояснює Аліна Кондратюк. – Повністю реставрували мідну покрівлю, зливостоки, вікна, зробили зовнішню реставрацію, встановили відеонагляд, підсвітку храму. Але в інтер’єрах церкви мають ще відбутися науково-реставраційні роботи. Це другий етап, на який знадобляться значні кошти. Наразі проведено лише роботи з консервації фресок. Побачити церкву Спаса на Берестові з середини можна буде під час екскурсій, які розпочнуться вже з 29 вересня.
Археологічні знахідки здивують відвідувачів
Територія навколо древнього храму повністю оновлена. Цьому передували археологічні дослідження, які проводили вчені Інституту археології. Всі історичні знахідки, а це й артефакти раннього залізного віку, датовані 9 століттям до нашої ери, які вчені пов’язують з малодослідженою чорноліською культурою, можна буде побачити під час екскурсії. Є знахідки давньоруської доби (хрестики, прикраси) та часів Польсько-Литовського князівства. За словами вчених, це говорить про постійні жваві контакти Києва з різними народами й державами.
– Знайдена кількість предметів 9 століття до нашої ери, дозволяє нам говорити, що на місці розташування церкви Спаса на Берестові було поселення представників стародавньої чорноліської культури. Тут знайдені залишки однієї споруди, предмети домашнього вжитку - фрагменти глиняного посуду, зробленого вручну, без гончарного кола, залишки кераміки, характерні прикраси, що відповідають тому часу. Рештки одного сосуду вдалося зібрати в одне ціле, – говорить начальник відділу Національного Києво-Печерського історико- архітектурного заповідника, кандидат історичних наук Костянтин Крайній.
Під час проведення робіт територію вимостили не полірованою гранитною плиткою з під світкою у формі хрестиків, було зроблено з цегли контури стародавньої частини церкви, яка, на жаль, не збереглася.
– Справа в тому, що збудована наприкінці 11 століття церква, постраждала кілька разів: при землетрусі у 1230 році, під час монголо-татарської навали, частина плінфи була розібрана киянами в давні часи. У 17 столітті, за часів Петра Могили, при відбудові храму використали лише частину стародавніх стін, які ще залишалися. Але достеменно відомо, що в давні часи церква Спаса на Берестові була більшою за розмірами. Тому справжні абриси фундаментів нині було позначено цеглою, – пояснив Костянтин Крайній.
Раніше «Вечірній Київ» повідомляв, що меценат В'ячеслав Москалевський вважає, що «Ця церква є символом прадавнього Києва, тому дуже важливо привести пам’ятку у гідний стан. Мета нашого проекту не лише проведення благоустрою території, а й реставрація архітектурного ансамблю загалом, підкреслюючи таким чином значення пам’ятки і відкриваючи її красу киянам і гостям міста».
Фото, відео Марії ЛИСЕНКО, «Вечірній Київ»