Битва за Дебальцеве – це Сталінград?

Битва за Дебальцеве – це Сталінград?

У боях за Дебальцеве загинули десятки киян. Це було на початку 2015-го. 19 лютого після запеклих оборонних боїв українські війська залишили Дебальцевський виступ. Одні експерти кажуть, що наші частини «організовано відійшли», а інші запевняють, що воїни «з великими втратами вирвалися з котла». Де шукати правду? 

Днями в Українському кризовому медіа-центрі відбувся брифінг «Битва за Дебальцеве: свідчення учасників». Спікер брифінгу, військовий оглядач Серж Марко, наголосив, що в суспільстві накопичилося чимало питань щодо боїв на так званій Дебальцевській дузі. Чому українські частини залишили місто? Які сили противника протистояли нашим військам? Чи можна було втримати позиції та які шанси були в наших захисників? Чи були українські військові в оточенні, чи можна назвати це котлом? Коли з’явився наказ покинути Дебальцеве, хто відповідав за це? 
Українським бійцям протистояли майже 20 тисяч бойовиків і військових, також ворог мав утричі більшу перевагу у важкому озброєнні, зазначає колишній начальник штабу АТО, генерал-майор Олександр Сирський
Безпосередньо в районі Дебальцевського виступу в лютому 2015 року було приблизно 4 тисячі 700 українських військовослужбовців. Силам АТО протистояли незаконні збройні формування та російсько-терористичні війська загальною чисельністю близько 19 тисяч осіб, – розповів генерал. 
Відомий волонтер Юрій Касьянов на своїй сторінці у Фейсбуці розкритикував ці висновки. Він вважає, що кількість «дикої орди зі сходу» значно перебільшена. Каже, що генерал-майор Сирський «тим самим підтвердив те, що ми добре знали, і ворог кинув усі сили на захоплення Дебальцевого, не побоюючись контратаки на інших ділянках фронту». Висновок: Дебальцеве можна було втримати… 
«Росія – безумовно, серйозний супротивник. Але боятися треба з розумом. Слід побоюватися раптового удару з великою перевагою сил на одному-двох напрямках. Як це було неодноразово». Касьянов твердить, що українські генерали «розпорошили сили». 
Досить несподівано генерал Сирський прирівняв битву за Дебальцеве до… Сталінградської часів Другої світової війни. Мовляв, тут були знищені найбільш боєздатні сили ворога. 
На запитання «Вечірки», чи добре нині зміцнені українські позиції на дебальцевсько-артемівському напрямі, генерал Сирський, зокрема, сказав: 
Після боїв за Дебальцеве особливу увагу приділили укріпленню інженерних споруд, що дасть змогу надійно тримати оборону, завадить противнику пройти через наші бойові позиції. 
А от якої думки командир протитанкового взводу 25-го батальйону «Київська Русь» Олександр Чекмаз: 
Ми змушені були залишити Дебальцеве, бо протягом семи днів були повністю оточені, узагалі без командування. Не було можливості підвозити боєприпаси. Також нас залишилося дуже мало, бо основні сили вже були виведені з оточення. Ми хочемо отримати відповіді на питання, чому так сталося, але їх, на жаль, поки що немає. Важко говорити про прорахунки наших командирів, вочевидь, вони не розуміли реальної ситуації, яка насправді була в Дебальцевому. І наказ про вихід з міста був запізнілим. Якби наказали зробити це раніше, то втрати й техніки, й особового складу були б значно меншими. Ми, до речі, виходили останніми, пішки, під артилерійськими обстрілами… Утратили техніку, 17 бійців. 
У лютому 2015-го Юрій Касьянов писав у Фейсбуці
«Учора потрапила в засідку наша колона. Мобілізовані на фронт мирні цивільні вантажівки занадто старі для перевезення снарядів. Вони ламаються на найнебезпечніших ділянках, і тоді їх, безпорадних, розстрілюють танки противника практично в упор... 
Війна – це не тільки радість перемог, а й гіркота втрат. І противник – аж ніяк не дурень, і ми – не боги… Я знаю, що втрати в нас великі, реальні – більші за офіційні. Що підкріплення йде, але воно погано навчене, а високі командири некомпетентні...
». 
І це також гірка правда про Дебальцеве. От тільки, думається, не потрібно проводити якісь аналогії з битвою на Волзі. 

20 лютого 2015-го помічник міністра оборони Юрій Бірюков повідомив, що під час боїв на Дебальцевському плацдармі з 18 січня до 18 лютого загинули 179 українських військових, 110 потрапили в полон, а 81 – зник безвісти. Від початку року під час битв за Дебальцеве загинули 2911 бойовиків, від моменту припинення вогню (15 лютого) – 868. 
Головний редактор сайту «Цензор.нет» Юрій Бутусов оприлюднив дані станом на 20 лютого щодо втрат українських силовиків у боях за Дебальцеве за період з 24 січня до 18 лютого 2015 року: 159 загиблих, 118 полонених, 36 зниклих безвісти.