Громадські роботи: як примирити безробітних киян і роботодавців

У 2019 році на проведення громадських робіт у столиці передбачено понад 700 тис. грн. Як реагують безробітні?
Скільки платять за громадські роботи? Що «світить» безробітним, які відмовляються від такої праці?
На ці та інші питання відповідає Віталій Соя — начальник управління праці та зайнятості Департаменту соцполітики.

— Скільки у Києві зареєстровано безробітних?
— У цьому році — 8200. Із них лише 714 осіб виявили бажання брати участь у громадських роботах. Проведення цих робіт затверджує місцева влада за пропозицією служби занятості та районних адміністрацій.
— Що це за громадські роботи?
— Благоустрій території, прибирання сміття. Також є соціальні напрямки — супроводження осіб із вадами зору. Ми працюємо над розширенням списку громадських робіт. Вони є додатковим заробітком для безробітних.
— Скільки ж платять за таку роботу?
— Обсяги оплати визначають роботодавці, яким потрібні люди для виконання некваліфікованої праці. Заробітки визначають з розрахунку мінімальної зарплати. Якщо безробітний працює півмісяця, то може отримати близько двох тисяч гривень. Суми — невеличкі.

— А якщо безробітні відмовляються?
— Громадські роботи проводяться виключно на добровільній основі. Якщо хтось відмовляється, то його не позбавляють права на отримання допомоги по безробіттю.
— Чи можуть ці роботи бути обов’язковими?
— Лише в тому разі, коли Верховна Рада ухвалить зміни до законодавства. Бо ми ж нікого не примушуємо. Сьогодні проблема в іншому: безробітні, які погодились на громадські роботи, потім від них відмовляються. Від цього страждають роботодавці, оскільки процедура працевлаштування є доволі клопіткою.
— Мабуть, багатьох киян лякає саме поняття «громадські роботи»…
— Громадські роботи, які організовує служба занятості, не можна розцінювати як вид покарання. Не варто плутати ці роботи з тими, до яких залучають за рішенням суду. Безробітний — не правопорушник, який зобов’язаний відробляти на благо держави.
Підмітати вулиці: як у Києві борються з безробіттям.
— Що треба зробити, щоб заохотити безробітних до участі в громадських роботах?
— По-перше, доцільно підвищити рівень оплати за такі роботи. По-друге, безробітні повинні пройти відповідну підготовку. Наприклад, щоб надавати соціальну допомогу людям з інвалідністю, необхідно з розумінням ставитись до їхніх ситуацій. Очевидно, треба вносити змінити до законодавства, оскільки є проблеми у сфері зайнятості. Якщо хтось звертається до служби зайнятості, то його потрібно працевлаштувати якомога швидше.

— Рівень безробіття у столиці зростає?
— Навпаки, зменшується. Цього року безробітних майже на 9% менше, аніж торік. Але є проблема — дисбаланс між бажанням безробітних і пропозиціями роботодавців. Сьогодні гостро не вистачає представників робочих спеціальностей: у них зарплата може бути вищою, аніж у менеджерів середньої ланки. Потрібно піднімати престижність для таких професій. Це зробити доволі важко, оскільки молоді кияни бажають отримати вищу освіту. Настав час роботи ставку на дуальність — вид освіти, при якій поєднується теорія у навчальних закладах із практикою на робочих місцях.