У Києві презентували стрічку про бабусю «з Марса»

У Києві презентували стрічку про бабусю «з Марса»

У столичних кінотеатрах показують документальний фільм «Моя бабуся з Марса». Він розповідає про бабусю режисера Зіну, яка мешкає в Євпаторії. Фільм зроблений у копродукції України, Білорусі та Естонії. Проєкт картини став одним із переможців Десятого конкурсного відбору Держкіно. Загальний бюджет стрічки становить 2 млн 331 тисяч гривень, Україна вклала 928 тисяч гривень. 

У КАДРІ


Бабуся Зіна жила в Україні, Росії та Білорусі, а вийшовши на пенсію, переїхала до Євпаторії, бо впевнена, що море лікує. Після анексії Криму відвідати її родичам, які мешкають у різних країнах, стало складніше. Півострів перетворився на «віддалену планету», на зразок Марса. На честь 80-річчя родина збирається разом, аби провідати та привітати Зіну. 

ЗА КАДРОМ

Білоруський режисер Александр Міхалковіч почав знімати свою бабусю ще з 2013-го року. Тоді йому цікаво було показати стосунки онука й бабусі на власному прикладі. Він показував, як людина поважного віку пізнає сучасні технології, вчиться користуватися скайпом, аби спілкуватися з рідними. У той час якраз розпочалася Революція Гідності, а згодом відбулася анексія Криму. 


– Бабуся стала єдиним борцем за Україну в своєму маленькому комунальному дворі Євпаторії. Відстоює, що Крим – частина України. Через що сусіди називають бандерівкою. І гадаю, саме через політичні погляди з нею перестала спілкуватися сестра,  розповідає Александр Міхалковіч.  Це така позиція, коли маленька людина, яка не згодна з ситуацією, новими правилами. Але не може нічого змінити. Все це виснажило бабусю. Вона навіть думала про переїзд. Але у її віці це дуже важко. В матеріалі було багато політики. Але ми вирішили акцентувати на вічних питаннях – самотність, старість, проблема вибору і прийняття рішень. Назва символічна. З одного боку, Крим став як Марс, інша абсурдна планета. З іншого, Марс – це також уособлення війни. 

Зіна народилася в Сумах, мешкала там до 16 років. І досі пам’ятає та співає українських пісень. Це також показується в фільмі. На противагу режисер зробив «музичний портрет» сучасного міста  місцеві колективи виконують пафосні пісні про любов до Євпаторії, а на набережній грає поп-музика та шансон. 

На думку українського продюсера Ігоря Савиченка, в фільмі показана дуже особиста історія, близька кожному. Адже в Україні є багато містечок та сіл, звідки виїхала молодь та залишилися лише люди похилого віку. Але завдяки дуже позитивній та живій героїні, стрічка вийшла не депресивна, а смішна та добра.

«Моя бабуся з Марса» демонструється в кінотеатрах «Жовтень», «Ліра», імені Шевченка, «Дніпро», «Магнат», «Факел» та Boomer.