Судова кухня: чому кияни не йдуть у присяжні
Будь ввічливим із усіма, бо не знаєш, хто може винести тобі вирок. Такий висновок напрошується у зв’язку з тим, що у Києві оголосили пошуки присяжних для столичних райсудів.
У класичних системах світу присяжні виносять остаточний вердикт (винен чи не винен), а професійний суддя лише веде процес і застосовує норму закону з урахуванням їхньої позиції.
Але в наших реаліях ситуація інша: присяжні розглядають справу разом із професійними суддями, а рішення приймається більшістю голосів.
Скільки в столиці не вистачає присяжних? Чому кияни не йдуть у присяжні?
На ці та інші питання відповідає Наталія Чумак – заступник начальника територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві.
– Наталіє Анатоліївно, чому в Києві виникли проблеми з присяжними?
– Головні причини – низький рівень обізнаності громадян і дуже слабкий інтерес суспільства до участі у правосудді. Через це Дніпровський суд більше року був без присяжних. Судді не могли розглядати важливі справи, пов`язані зі всиновленням, визначенням недієздатності тощо. Присяжні – саме той інститут, який покликаний захистити права певної категорії громадян.
– А може треба зробити так, щоб присяжних мотивували фінансово?
– Так, вони ж вмотивовані. За виконання обов`язків присяжного виплачується грошова винагорода, яка вираховується з розміру середньої зарплати судді.
– Про які суми йдеться?
– За виконання присяжним обов'язків в суді, йому виплачується грошова винагорода: вона розраховується погодинно, виходячи з розміру суддівської винагороди – 36000 грн. Плюс – надбавки за вислугу років. З цієї суми вираховується оплата праці присяжних — приблизно 280 грн / год.
Процес пішов: у Києві шукають присяжних.
– Як часто суди залучають присяжних до розгляду справ?
– Не більше одного місяця на рік. Можуть залучати навіть на значно більший строк – до закінчення розгляду справи. Наприклад, у Святошинському райсуді уже 4-й рік тривають процеси, пов`язані із розстрілами на Майдані. Якщо хтось із присяжних вже не бере участь у судових засіданнях, справу доведеться розглядати спочатку. Щоб цього не сталося, у суддівському складі повинні бути «запасники».
– Скільки в Києві повинно бути присяжних?
– На кожен суд – 30 – 40 присяжних. А їх насправді удвічі менше, аніж потрібно.
– Чому у суспільства такий низький інтерес до цього інституту правосуддя?
– Присяжними не можуть бути представники активних прошарків населення – депутати всіх рівнів, професійні юристи, правоохоронці, держслужбовці… А ті, які можуть, не мають бажання чи можливості. Скажімо, чи зможе лікар-хірург виділити час на судові засідання? А вчитель покине дітей і піде з уроку на суд? Приватні підприємці чи компанії теж не дуже хочуть залучати своїх працівників до розгляду справ.
– Віковий ценз присяжних стартує лише із 30 років. Чим це викликано?
– У цьому віці людина вже отримала життєвий досвід, має уявлення про добро і зло. Ми запрошуємо таких людей, щоб не просто залучити суспільство до правосуддя, а й підвищити довіру до суду.
– А що кажуть самі присяжні кажуть про український суд?
– Як свідчить опитування, їх рівень довіри до судів – доволі високий. Присяжні бачать судову «кухню» із середини. Зважаючи на їхню оцінку, підвищується суспільний рівень довіри до служителів Феміди. Таким чином, змінюється уявлення про роботу професійних суддів, яких у масовій свідомості часто асоціюють із корупцією та хабарництвом.