Реформування житлово-комунального господарства столиці: питань більше, ніж відповідей

Близько сотні учасників  - представники Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства, Постійної Комісії з питань житлово-комунального господарства Київської міської ради, Антимонопольного комітету України, Асоціації міст України, представники громадських організацій, зокрема, «Спілки власників житла», представники ОСББ, ЖБК тощо – обговорювали, як зміни в законодавстві вплинуть  на ринок надання житлово-комунальних послуг. Адже навіть експерт з питань ЖКГ, колишній профільний міністр, Олексій Кучеренко зізнався, що, ознайомившись із новим законопроектом, «не може собі уявити, як його виконати».

- У законопроекті «Про житлово-комунальні послуги» чітко прописано правила гри - усі монопольні послуги залишаються до вводу в будинок, а от усе що у будинку, наша з вами (власників житла) відповідальність. Відповідно до цього законопроекту буде чітко прописано за що платимо, у тому числі і виокремлена винагорода управителю . Зараз ця цифра закладена в плату  але ми її не бачимо. А тут чітко буде розмежовано, скільки коштів, що ми платимо буде йти на ремонт чи обслуговування будинку, а скільки управителю за його роботу. Прошу уважно читати закон – у ньому усе чітко прописано. У нас були дуже тривалі дискусії і з практиками і з теоретиками під час написання проекту закону. Проте, прошу і вас надати зауваження і пропозиції щодо цього документа до нашого комітету, - зазначила народний депутат заступник голови Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства Альона Бабак.

Водночас, заступник голови КМДА Петро Пантелеєв зауважив, що законодавчі зміни чітко визначають права виконавців, але не в повній мірі визначають права споживачів.

- Перед нами, в першу чергу, повинно стояти завдання захисту інтересів споживача. В цьому контексті столичну владу непокоїть правова тенденція до невизначеної ролі та повноважень органів місцевого самоврядування, в тому числі стосовно природних монополій на ринку надання послуг, –  пояснив заступник голови КМДА Петро Пантелеєв.

Також, міську владу дуже хвилює, що буде з капітальним ремонтом будинку, у випадку приходу керуючих компаній. А голова організації ВО «Батьківщина» у КМР Володимир Бондаренко прямо заявив, що коли прийдуть керуючі компаній, стандарти обрання яких не визначені, мешканці не будуть захищені від свавілля цих керуючих компаній.  Наскільки серйозною може бути ця проблема свідчать прості цифри – на сьогодні лише 10% київських будинків управляються ЖБК чи ОСББ, а 90%, уже зовсім скоро ( 1 липня) мають вибрати, хто їм надаватиме послуги. Директор аналітичного центру "Інститут міста" Олександр Сергієнко вважає, що уже нині потрібно пояснювати усім цим людям, що їх чекає. Водночас і ОСББ та ЖБК не вважає панацеєю.

- Особисто я  з великою підозрою ставлюся до ЖБК і ОСББ, бо якщо буде гарний голова «колгоспу», професійний і чесний, то й ОСББ буде успішним, а якого голова питиме і гулятиме, то нічого хорошого з цього не вийде. І таких прикладів у мене безліч. Я особисто бачу один механізм, як можна буде не лише киянам, а й усім українцям вести мову і з надавачами комунальних послуг  і монополістами  - створення інституту уповноважених. Тобто у будинку можна буде не організовувати  ОСББ, а зібрати збори і делегувати своїх працівників, які в законі названі «уповноважені», які можуть укладати договори з будь-якою керуючою компанією чи приватним ЖЕКОМ. Це, мабуть, найімовірніший шлях, аби протистояти монопольному тиску, - зазначив Сергієнко.

 Інша  проблема, що зараз жоден контролюючий орган не контролює ОСББ і ЖБК. Сергієнко розповів, що знає чимало прикладів, коли частина мешканців будинку не згодна з керівництвом правління ОСББ, але ніяк не можуть домогтися аби їх почули. Люди звертаються в КМДА, в управління захисту прав споживачів, архбудінспекцію. І чують, практично одне і те ж: «Це ваші внутрішні справи».  Як вирішити цю колізію? На думку пана Сергієнка держава, у вигляді міської влади, має мати можливість контролювати внутрішню діяльність ОСББ.

У представників ОСББ та ЖБК теж свої претензії. Наприклад, щодо ЖБК законодавство застаріло, і цього не враховано  в нових законах. А ОСББ, в свою чергу, скаржаться, що не можуть отримати документи для організації ОСББ від забудовника, який намагається організувати «свій» приватний ЖЕК і диктувати свої умови. Проблемними є методики визначення прибудинкової території, яка не передається ОСББ. Загалом у законі, фахівці виявили, як у решеті, десятки дірок.  

Дискусії продовжать в інший час на цьому ж місці

Зрозумівши, що одним обговоренням цю тему не вичерпати, представники міської влади запропонували створити відкритий публічний майданчик для експертного обговорення та внесення пропозицій до тих нормативно-правових актів, які стосуються функціонування житлово-комунального господарства.  Зокрема, домовилися, що спеціальна комісія, візьме на себе роль певного аналізу пропозицій разом із державною адміністрацією, і передасть ці пропозиції до Верховної ради. 

- Ми узагальнимо всі ці проблеми й через народних депутатів, обраних у Києві, та інших народних депутатів і обов’язково внесемо їх в парламент, - зазначив Володимир Бондаренко.

Крім того, принципово важливим є створення єдиної  інформаційно-роз’яснювальної стратегії в Україні. Київ готовий винести

на розгляд пропозиції удосконалення нормативно-правових актів, розпочати власну інформаційну кампанію, яка б дала споживачеві столиці відповіді на принципові питання, а головне – дала б йому інструмент захисту своїх  інтересів.

- Київ готовий сьогодні брати на себе відповідальність і втілювати у життя ті зміни, які сьогодні законодавець видає, але ми повинні мати інструментарій, і розуміти кінцевий результат до чого ми йдемо, - наголосив Петро Пантелеєв.

Погляд Кабміну

Водночас, у Кабміні вважають, що прийнятий у першому читанні проект Закону «Про житлово-комунальні послуги» (№ 1581-д) забезпечить прозорі правила на ринку ЖКП, і справедливу ціну на комунальні послуги.

- Ми вирішуємо питання відповідальності надавача послуг, визначаємо права споживача та встановлюємо комерційний облік, щоб порахувати якісну послугу, за яку потрібно заплатити справедливу ціну, -  прокоментував закон Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко. Він підкреслив, що прийняття цього закону дозволить продовжувати реформу житлово-комунального господарства, вивести житлово-комунальні послуги на європейський рівень, збалансувати їх якість та ціну.

Як раніше повідомлялось, законопроектом «Про житлово-комунальні послуги» пропонується надати можливість мешканцям як співвласникам багатоквартирних будинків самостійно визначати вартість послуг з утримання будинків та прибудинкових територій, а також припинення державного регулювання цін в цій сфері.

Окрім загальних вимог до надання житлово-комунальних послуг, у законопроекті надані їх характеристики. Передбачені також особливості укладання договорів про надання комунальних послуг при різних формах управління багатоквартирного будинку (безпосередньо власниками, об’єднанням співвласників, управителем).

Законопроектом розмежовуються права, обов’язки та відповідальність учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг, а також визначені точки комерційного обліку комунальних послуг.

 Європа готова кредитувати

Народні депутати, сьогодні, 3 лютого, ухвалили закон про ратифікацію угоди між Україною та Європейським інвестиційним банком, який передбачає надання 400 мільйонів євро для модернізації ЖКГ. Як зазначається у пояснювальній записці до ухваленого Закону, 23 липня минулого року підписано Фінансову угоду між Україною та Європейським інвестиційним банком (проект «Програма розвитку муніципальної інфраструктури України») з метою сприяння залученню коштів у регіони України для модернізації житлово-комунального господарства.

За даними авторів Закону, угодою передбачено залучення кредиту Європейського інвестбанку в обсязі 400 млн євро.

Кінцевими бенефіціарами кредиту можуть бути центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, державні та комунальні підприємства (включаючи підприємства, державна чи комунальна частка в яких більша 50 відсотків).

Загальний період погашення позики становить від 15 до 30 років, у тому числі враховуючи пільговий період (для різних набувачів кредиту різний термін пільгового періоду).