Олег Рубан: "Пік захворювання у столиці позаду"

Найскладніший епідеміологічний період у столиці припав на минулий і нинішній тиждень. А вже з наступного понеділка грип почне здавати свої позиції. Про те, чи загрожує місту епідемія в майбутньому і що потрібно робити, аби не захворіти, у ексклюзивному інтерв’ю «Вечірці» розповів головний санітарний лікар Києва Олег Рубан. 

Стаціонари із надлишком забезпечені противірусними препаратами

– Пане Олеже, як сьогодні можна охарактеризувати епідеміологічну ситуацію у столиці? 
– Минулого тижня були найвищі показники захворюваності в місті. Нинішній тиждень є вирішальним, бо стабільно високими залишаються показники захворювання серед дорослих. Хоча можна сказати, що пік захворювання вже минув. У суботу ми перейшли рівень епідпорогу і нині перебуваємо вище за нього на 12%. З понеділка оголосили ускладнену епідситуацію в місті, яка за прогнозом триватиме тиждень. 
 
– Які столичні райони найбільш вражені застудою?
– Насамперед, Дніпровський, Деснянський і Святошинський. Найкраща ситуація у Печерському, там найменше кількість населення. Річ у тім, що повітряно-крапельні інфекції передаються перш за все там, де багато організованих колективів, хоча дехто помилково вважає, що причина захворювань – велика кількість приїжджих до міста чи іноземців. Епідемічне значення передачі між двома особами, мінімальна. Але якщо це клас чи група у дитсадку, він передається миттєво, вибухоподібно. А від дітей вже захворіють дорослі. 

– Чи загрожує Києву епідемія грипу?
– На сьогодні такої загрози не існує. Що ж стосується самого захворювання, у вересні ми прогнозували можливість ускладеня ситуації з грипу та ГРВІ і КМДА вжила відповідні заходи, зокрема було закуплено специфічний антивірусний препарат. Усі інфекційні стаціонари ним сьогодні забезпечені, на щастя, навіть є залишки. Минулого тижня отримали гуманітарну допомогу від МОЗ. Усі реанімаційні відділення стаціонарів також забезпечені реанімаційним обладнанням, його сьогодні вкрай недостатньо, але ще вистачає.

– Є бодай дещиця правди у заявах, що в міських лікарнях економлять таміфлю? Адже, як передають офіційні джерела, цього препарату вдосталь.
– Усе може бути. Я цього стверджувати не можу. Знаю, що препарату в Києві й справді не бракує, всі інфекційні стаціонари ним забезпечені. 

– Медичних пов’язок у місті вистачає? Навіть під час Чорнобильської аварії, коли ситуація в місті була значно складнішою, не всі мали змогу скористатися ними.
– Медичні пов’язки – це дуже дискусійне питання, тому що є рекомендація ВООЗ щодо обов’язкового їх використання лише для хворих.  Під час епідемії або підвищеної захворюваності кожна третя людина може хворіти грипом у легкій або стертій формі, є таким же джерелом інфекції як і хворих з клінічними проявами. У Японії та Китаї у таких випадках зобов’язують усе населення носити індивідуальні засобт захисту, бо з десяти людей троє є джерелом інфекції і виділяють збудник. 

– Чому все-таки в Україні люди помирають від грипу? Невчасно звертаються за допомогою?
– Ми на сьогодні зареєстрували в Києві 37 летальних випадків повязаних з грипом. Це надзвичайно високий показник за місяць, адже упродовж всього пандемічного періоду 2009–2010 років було зареєстровано 54 випадків  смерті. Дуже агресивний вірус, надто впливає на організм. Помирають насамперед ті, хто звертається дуже пізно, на 5–7 добу, або займаються самолікуванням. Госпіталізувати та лікувати протягом 48 годин специфічними антивірусними препаратами потрібно передовсім осіб з груп ризику: це вагітні, хворі на цукровий діабет, люди з надмірною вагою, хронічними захворюваннями, насамперед, легень, літні особи та діти. 

Цього тижня будуть впроваджені обмежувальні та профілактичні заходи у ВНЗ, училищах і технікумах

– Чи достатньо проведення дезактивації у приміщеннях і на транспорті? Як реагують на протиепідемічні вимоги керівники підприємств і організацій міста, чи не чинять супротив власники приватних, комерційних структур? Як можете впливати на них?
– У місті з метою інформування населення було створено моніторингові групи, які доводять інформацію про небезпеку даної хвороби до кожного громадянина. Вони контролюють усі об’єкти масового скупчення людей і параметри мікроклімату закритих приміщень, саме  температурний режим та режим провітрювання. Це потрібно робити в закритих приміщеннях. І, звісно, миття та дезінфекція приміщень і громадського транспорту – машини миють двічі на день. Щоправда, це стосується комунального транспорту. Щодо маршруток ситуація гірша, бо впливати на них якимось чином ми не можемо, адже то приватна власність. Загалом усі перераховані профілактичні заходи можуть сприяти поліпшенню профілактичної ситуації в місті. На сьогодні сформовано три такі бригади в кожному районі та три бригади від КМДА.  
На жаль, ми не маємо жодних важелів адмістративного впливу, лише роз’яснення. А випадки ігнорування вимог проведення профілактичних та протиепідемічних заходів зустрічалися, приміром, у ТЦ «Гуллівер». Але коли ми провели роз’яснення, навели цифри та приклади, ситуація кардинально змінилася. У 2009 році було простіше: виявили випадки недотримання санітарних вимог , одразу застосовувались  жорсткі заходи.

– У Києві складна епідеміологічна ситуація. Чому не було скасовано масові заходи, спортивні змагання, театральні вистави, кінопокази і навіть ярмарки? 
– З цього тижня вони вже не проводитимуться. За рекомендаціями МОЗ, які потрібно застосовувати при ускладненні епідситуації, радимо припинити всі масові заходи в місті. У документі чітко визначено, що треба робити. Насамперед, обмежити всі заходи, починаючи від загальних і закінчуючи виставою чи кінопоказом. 

– Тривалий (три тижні) карантин у школах і дитсадках дав очікувані результати?
– У січні після канікул ситуація різко загострилася, відбулося стрімке зростання захворюваності. Завдяки запровадженню обмежувальних заходів  його вдалося зменшити, показники не досягли епідемпорогу, а навпаки мають тенденцію до зниження. Цього тижня будуть впроваджені обмежувальні та профілактичні заходи у ВНЗ, училищах і технікумах, аби зменшити скупчення великої кількості людей одночасно.

– Чим взагалі викликана поява нових різновидів грипу? Які країни є найбільшими збудниками хвороби і чи не загрожують у майбутньому такі епідемії людству?
– Насамперед варто згадати країни Африки, де мешкає багато населення і є всі соціальні та природні умови до адаптації будь-яких збудників. Хвороба Зіко виникла в Нігерії 1947 року, там же з’явилася Ебола. Усі вони згодом поширилися на інші держави. Усі інфекційні хвороби, віруси, бактерії не мають кордонів та перепон, вони знаходять місця там, де їм краще, або відсутній прошарок населення, який  не захищений від конкретного збудника. 
ВООЗ наголошує: інфекції розповсюджуватиметься, якщо всі країни не виконуватимуть низки правил щодо  біозахисту , які викладені у міжнародних  медико-санітарних правилах, в яких чітко вказано, яких заходів треба вживати.

Основна загроза – епідемія безвідповідальності

– З’являються нові віруси-мутанти, це, насамперед, Зіко, панедемічний вірус грипу. Наскільки вони небезпечні та чи готові у Києві до боротьби з ними? 
– ВООЗ ще у вересні минулого року підготувала прогноз щодо циркуляції трьох вірусів – каліфорнійського, пандемічного (свинячого) або H1N1, іншого вірусу грипу AH3N2 – швейцарського, який вже реєструється у нас. Але його циркуляція наскільки мала, що він не буде превалювати цього року. І третій вид грипу – B. Вірус Зіко не є небезпечним для нас, хоча в тій же Африці кожен третій уражений ним. А паніка виникла тому, що хворобу Зіко пов’язали з мікроцефалією новонароджених, однак це сьогодні науково ще підтверджується. Передається даний збудник через укус комахи, яка на території України відсутня, ускладнень від даного  захворювання майже не реєструють. Єдине застереження: вагітним до 4 місяців не слід перебувати в ендемічних країнах (їх у світі 27).
На сьогодні у структурі переважає вірус грипу H1N1, який 2009 року викликав пандемію. І як з’ясувалося на прикладі 32 країн Європи, не втратив так званого епідемічного потенціалу і з новою агресивністю поширюється Європою і світом.

– Чи проводяться в місті дослідження і вивчення нових штамів грипу?
– У нас напрацьована госпітальна, лабораторна база. Є спеціальні бригади в аеропортах «Бориспіль», «Київ» (Жуляни). Коли виникають підозри на захворювання ще в літаку, вони зустрічають пасажирів першими. Особливо коли літак прилітає з пандемічної країни. Наша бригада оглядає екіпаж, пасажирів, якщо нічого не виявляють, дозволяють проходити на митний огляд. 

– Кияни, які пройшли вакцинацію, можуть почуватися захищеними від грипу?
– Вакцина, яку використовували у місті останнім часом, повністю захищає від даного захворювання. Ті 4 тисячі киян, які вакцинувалися, є захищеними. Головна причина масового захворювання у столиці, на мою думку, – це нехтування до свого здоров’я. Саме група ризику повинна обов’язково вакцинуватись. Якщо ми й наділі так ставитимемося до вакцинації, то летальних випадків буде значно більше. На жаль, деякі ЗМІ замість того, щоб проводити роз’яснювальну роботу, пишуть, що після вакцинації люди, особливо діти, стають інвалідами. Ми ж через непроведення вакцинації реєструємо фактично спалах епідемії грипу.
Тож основною проблемою, як це вже визнало і чимало ЗМІ,  у нас стала епідемія безвідповідальності. Звинувачують усіх – МОЗ, чиновників, медиків. Але безвідповідальність самих громадян насамперед призвела до того, що у нас рівень вакцинації (а це один із ефективних заходів профілактики грипу) найменший серед усіх країн Європи. Він становить 0,3%, тоді як, приміром, у Польщі та Білорусі вакцинувалося 40% населення, у Румунії – 30%, у Молдові – 25%. 
Як приклад, через відмову від вакцинації ми  в цьому році можемо розпочати реєстрацію випадків дифтерії. Тому, що вакцинація проти цього захворювання становить 65% при нормі 95%. Перша ознака та передумови погіршення епідемічної ситуації є зростання коклюшу та появи поодиноких випадків дифетерії. Нині в Україні на 70% побільшало хворих на коколюш, в Києві – на 30%. Дифтерія у нас уже зареєстрована, хоча не повинна взагалі реєструватися. А це дуже складе інфекціне захворювання. У 1994–1995 роках була епідемія, коли щодня реєструвалися летальні випадки. Людей тоді помирало більше, ніж від грипу сьогодні.