Киянам роздадуть саджанці дерев: що нині модно вирощувати у столиці
Центр альтернативного озеленення Києва, на рахунку якого багато благодійних акцій, знову готується роздавати у першій декаді жовтня саджанці киянам. Минулого разу ця акція викликала неабиякий ажіотаж у містян.
– Раз на тиждень на своїй сторінці у Facebook кидаємо нагадування, аби люди реєструвалися на акцію, повідомляли, які деревця у якій кількості хочуть отримати, – говорить засновник Центру, дендролог, приватний підприємець Роман Любека. – Наші можливості обмежені асортиментом лісооутворюючих видів. Це сосни, клени, липи, ясени, берези, граби, акації – те, що вирощують у лісових розсадниках. Тому ми точно не забезпечимо всіх тими видами, які люди хочуть. Нині вже є понад 100 заявок. Справа в тому, що у мегаполісі дуже багато територій, які не підпадають під юрисдикцію «Київзеленбуду». Це, перш за все, прибудинкові території, пустирі. Тут є де проявити ініціативу.
У Києві все частіше зустрічається дерево гінкго білоба
– Як трапилося, що ви організували роздачу саджанців?
– У 2017 отримав декілька сіянців сосон, які добре прижилися біля дому. У 2018 ми з сусідами організували спротив забудові ділянки на розі вулиць Малишка і Дарницького бульвару. Тоді виникла ідея висадити тут дерева. Звернувся до одного з лісгоспів Рівненської області, щоб продали мені саджанці. Довелося замовляти одразу 1000, а прислали … 4 тисячі. Базкоштовно! Я кинув оголошення про роздачу. Людей приїхало ну дуже багато, хтось брав по 10 і по 100 одразу. Всім не вистачило. Тому довелося дозамовляти, але вже за гроші і в іншому лісгоспі. Роздали безоплатно й ці деревця. Восени минулого року і на весні 2019 продовжили роботу, але організували її через Facebook та сайт. Але через рекламу у ЗМІ знову не уникнули тисняви. 7 тисяч саджанців розхватали. Тепер стихійних роздач не буде, тільки за записом, щоб уникнути непорозумінь і не навезти зайвого посадкового матеріалу. Роздавали і нині так зробимо: спочатку представникам шкіл, дитячих садочків, лікарень. У них велика потреба в озелененні, а коштів на це немає тому, що у бюджетників це не профільна діяльність. У наступні дні – мешканцям міста, які зареєструвалися.
– У нас сформовані три напрямки роботи: безкоштовне розповсюдження посадкового матеріалу, популяризація догляду за рослинами, контейнерне озеленення локацій, – пояснює Роман Любека.
Мешканці Північно-Броварського масиву у Дніпровському районі вважають, що живуть у дуже зеленому місці. На фото – Дарницький бульвар
– Які поради даєте киянам, що хочуть зробити місто зеленішим?
– Правильно готувати грунт під висадку, доглядати, дотримуватися діючих правил: не висаджувати деревця ближче кількох метрів до доріг, впритул до будинків, аби не порушувати інсоляцію сусідам, не засаджувати теплотраси. Всі поради є на сайті.
– Для різних районів міста варто вибирати різні породи дерев?
– Звичайно. Якщо ви мешкаєте на Троєщині, то треба пам’ятати, що перед висадкою слід на тамтешні піщані ґрунти завести чорнозем, аби хоч на якийсь період дати деревам можливість вкорінитися. Там можуть рости тополі, акації, клени, липи. Але, скільки б грунту не насипали, ця територія ніколи не буде особливо родючою. Майже така ж картина у Дарниці, Дніпровському районі. Тут завжди були соснові ліси, залишки яких бачимо у дворах, у сквері ім. Малишка, парку «Перемога».
Правий берег столиці є більш універсальним для посадки дерев. У Голосіївському районі, наприклад, прекрасно ростуть буки, в’язи, дуби. Порада: краще посадити листяне дерево, ніж хвойне. Через тінь, через поглинання пилу і віддачу кисню, через «охолодження» розпеченого сонцем міста.
Так квітне популярна нині павловнія
– До речі, озеленювати, зокрема дитячі заклади – дуже цікава робота. У садку, в який ходять мої діти, висадив поміж іншим навіть справжній каштан, в якого їстівні плоди. Він відрізняється від тих, що ростуть у Києві. Ми всі звикли до вигляду гіркокаштану, або кінського каштану. Але зі зміною клімату в столиці висаджують тепер і їстівні каштани. Ми в цьому році завезли кілька саджанців справжнього каштану, які добре вкорінилися, але вони дорогі.
Каштан справжній, їстівний, відрізняється листям від кінського каштану
– Ще є великий інтерес у киян до посадки павловнії, що дуже швидко росте, гарно квітне. Моя особиста думка – посадіть краще соняхи, але мода є мода. Дуже популярним у приватних (не зеленбудівських) посадках став платан – гарне витривале дерево з шикарною кроною. Ми його не розповсюджуємо, бо лісгоспи не вирощують. А от катальпу, яку охоче розбирають, завозимо, її розводять у Кіровоградському лісовому господарстві. Велику цікавість кияни нині проявляють до найдревнішого дерева планети – гінкго білоби. Її вже можна побачити у дворах, біля садиб, навіть поряд із зеленбудівськими скверами кияни її висаджують.
– Що б ви саджали у столиці, якби мали можливість?
– Якби моя воля, я б засадив Київ деревами щільністю 10 тисяч на гектар, тоді б ніяка трава вже не виросла б, – сміється Роман Любека. – Проте у місті мають бути й газони, й квіти.
– Що б ви порадили приватним закладам, які хочуть створити біля себе затишні зелені куточки?
– Ще один напрям роботи нашого проекту – контейнерне озеленення у мобільних ємностях з деревини, пластику, металу, кераміки. Нині експериментуємо самі, але вже здійснили проекти на замовлення двох ОСББ, на територіях підземних гаражів. У контейнерах можуть рости будь-які дерева. Тільки потрібен особливий догляд. Замовники хочуть бачити, зазвичай, щось дивовижне й життєздатне.
Верби, що виросли з кілочків на березі Йорданського озера
– Де можна зустріти ваші саджанці у місті?
– Будь-де. Починаючи від подвір’я нашого будинку, сусіднього дитсадку, рогу нашої вулиці, Русанівського ліцею й таке інше. На весні до мене звернулася засновниця ГО «Почайна» Анабела Моріна, якій конче потрібні були саджанці верби. Довелося просто вночі їхати за місто, де ще з січня (а це найкращий час для заготівлі посадкового матеріалу цього дерева, тому що морозна погода) у погребі зберігалися саджанці. Це зелені кілки від 30 до 1,5 метра довжини. Їх і повтикали у берег озера Йорданського. Вони гарно прижилися, дали віти. Нині тут завершують реконструкцію й озеленення берегової смуги. Один газон, що спускається просто до води, вже вкорінився, інший – з чорноземом і висіяною спеціальною травою, ще зберігається під плівкою, аби насіння й чорнозем не змило дощами в озеро.
Фото, відео – Олександр БАРКІН «Вечірній Київ»