Споживача не обманути: українці побачать всю правду на етикетках
Від 6 серпня набули чинності нові правила маркування харчових продуктів. Відповідний закон «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» наблизив українські норми у цій сфері до численних регламентів та директив Європейського Союзу. Тож відтепер вітчизняні покупці будуть поінформовані та захищені так само надійно, як і європейці.
Основний принцип закону – не вводити споживача в оману. Інформація про харчовий продукт має бути для нього точною, достовірною та зрозумілою. За це відповідає оператор ринку. Про це повідомляє офіційний сайт Держпродсопоживслужби.
Маркування може містити обов’язкову та необов’язкову інформацію про товар. Щодо обов’язкової інформації закон встановлює 15 основних вимог:
1. Вона має бути державною мовою. Переклад іншою мовою за бажанням оператора ринку.
2. Написи точні, чіткі, зрозумілі, розбірливі, розміщені на видному місці (на упаковці, етикетці). Не повинні приховуватися іншою текстовою або графічною інформацією.
Шрифт напису має бути чіткий, розбірливий та контрастний. Висота малих літер має дорівнювати або перевищувати 1,2 мм (досі – 0,8 мм).
3. Назвою харчового продукту є його офіційна назва, встановлена нормативно-правовим актом або національним стандартом. Якщо такої нема, використовується звична назва (яка зрозуміла споживачу без додаткових роз’яснень). Якщо немає і звичної назви – застосовується описова назва харчового продукту.
4. Інформація про фізичний стан харчового продукту (продукт сублімованої сушки, швидкозаморожений, концентрований, копчений, порошкоподібний, рідкий тощо) має супроводжувати його назву. Наприклад: Ковбаса сирокопчена.
5. Маркування має включати повний перелік та кількість інгредієнтів. Всі інгредієнти харчового продукту вказуються в порядку зменшення їхньої масової частки. У деяких випадках – у відсотках. Певні інгредієнти позначаються назвою категорії, до якої вони належать, одразу після якої зазначається їхня назва або індекс відповідно до європейської цифрової системи (так звані «ешки»).
6. Вказується наявність алергенів. Вони виділяються окремим кольором, шрифтом чи стилем.
7. Якщо частка ГМО перевищує 0,9% вказується позначка «з ГМО». За підтвердження відсутності ГМО – позначка «Без ГМО».
8. На маркування вказуються мінімальний та граничний термін придатності продукту. Вводяться терміни придатності: «Краще спожити до…», «Вжити до…», «Краще спожити до кінця…».
«Краще спожити до…» вказує на мінімальний термін придатності – дату, до настання якої характеристики харчового продукту залишаються незмінними, однак, за умов належного зберігання, після її завершення продукти можуть бути спожиті протягом певного проміжку часу без шкоди для здоров’я.
Натомість дата «Вжити до…», означає, що вже на наступний день продукт, як легкопсувний, може стати небезпечним (м`ясо, сира риба, яйця).
9. На товарі обов’язково мають бути вказані умови зберігання та використання. Для харчових продуктів, які потребують спеціальних умов зберігання та використання; та умови зберігання після відкриття упаковки.
10. Зазначається відповідальний за інформацію про харчовий продукт. Тобто вказується назва оператора ринку харчових продуктів.
11. Зазначається країна та місце походження. У першу чергу для окремих типів м’яса, також у випадку, якщо країна / місце походження харчового продукту не збігаються з країною / місцем походження основного інгредієнта; якщо відсутність такої інформації може ввести споживача в оману.
12. Надається інструкція з використання. Особливо, якщо її відсутність може ускладнити використання продукту.
13. Вказується фактичний вміст етилового спирту (для напоїв із вмістом понад 1,2%). Інформація про назву, кількість харчового продукту та наявність спирту у дозуванні понад 1,2% має розміщуватися в одному полі видимості.
14. Зазначається поживна цінність продукту. Вона включає інформацію про енергетичну цінність (кількість калорій), вміст жирів, насичених жирів, вуглеводів, цукрів, білків та солі.
15. Чи піддавався харчовий продукт заморожуванню чи розморожуванню. Якщо піддавався заморожуванню – зазначається дата заморозки.
Важливо зазначити, що закон не вимагає моментальних змін, а передбачає перехідний період, який триватиме орієнтовно 3 роки.
Продукти, які відповідають старим вимогам законодавства, можуть вироблятися або вводитися в обіг протягом трьох років після введення в дію нового Закону. Вони можуть перебувати в обігу до настання кінцевої дати споживання або закінчення строку придатності.