В Молодому театрі зіграли прем’єру "Це все вона"

В Молодому театрі зіграли прем’єру "Це все вона"

Фото: Віола СОКОЛАН

Нова театральна прем’єра «Це все вона», яку творча група вчора винесла на суд глядачеві, вразила гостротою теми, цікавими акторськими роботами і режисерськими знахідками. Тема непростих відносин дітей і батьків – вічна, але у новій виставі Молодого театру за п’єсою Андрія Іванова у перекладі Агати Лінець вона просто «кричуща». 

Сімейний конфлікт матері, яку блискуче зіграла Римма Зюбіна і сина Кості у виконанні молодого актора театру Олега Коркушко, заходить у глухий кут. Рідні люди, вони весь час ображають один одного, б’ючи по найболючішим місцям, а будь-яка спроба поговорити кожного разу закінчується сваркою. Розповідаючи про матір своєму єдиному другові, Костянтин, який ще навчається в школі, не шкодує лайливих слів, розбавляючи їх сучасним сленгом. Але у розмові він зізнається, що навіть не знає чому дошкуляє мамі і що інколи йому хочеться підійти і обійняти її. На перший погляд бездушний і жорстокий, Костя пише вірші і здатен покохати. Але за іронією долі він закохується у власну матір, яка спілкується з сином через інтернет під вигаданим ім'ям Тоффі. 

Таке неймовірне перетворення сорокарічної жінки на молоду дівчину відбувається просто на очах зачарованих глядачів, без зміни костюму і гриму виключно за рахунок талановитій акторській грі Римми Зюбіної. Парадокс ситуації полягає в тому, що близькі люди, які в житті не могли навіть знайти спільну мову, у віртуальній переписці проводять ночі на проліт, знаходячи спільні теми і відчуваючи спорідненість душ. Але це тільки загострює конфлікт, адже коли Костя випадково довідується про те, що його кохана дівчина, якій він не один раз пропонував зустрітися, це його мама, він не може пережити всього драматизму свого несподіваного «відкриття» і вистрибує з вікна.

Вистава проходить у камерному залі театру і триває півтори години, які проходять на одному диханні і здається, що всі драматичні події відбуваються просто перед очима глядачів. Простуваті на перший вигляд декорації не втомлюють глядацьке око, адже завдяки неординарним  мізансценам і режисерським рішенням Влади Бєлозоренко, все відбувається динамічно і захопливо.