В період крижаних "пасток" на Дніпрі чергує понад 100 рятувальників

«Вечірка» поспілкувалася з начальником Спеціалізованої аварійної рятувально-водолазної служби КП «Плесо» та дізналася, скільки фахівців нині контролює простори Дніпра та які ділянки є сьогодні найнебезпечнішими.

Час на реагування – від 3 до 5 хвилин

У структурі САРВС функціонує шість рятувальних та три рятувально-водолазних станції – задля максимального охоплення головної водної артерії столиці розташовуються вони у різних житлових масивах: на Трухановому острові, що в Дніпровському районі, на вул. Прирічній Оболонського району, на пляжі «Троєщина» по вул. Оноре де Бальзака Деснянського району, в затоці «Галерна» на вул. Набережно-Корчуватській Голосіївського району тощо.

– За усіма станціями закріплена певна зона відповідальності, що знаходиться під постійним контролем 5–6 наших спеціалістів, тож у щоденних рейдах по Дніпру входить близько 100 рятувальників та матросів-рятувальників, – розповідає начальник Спеціалізованої аварійної рятувально-водолазної служби КП «Плесо» Леонід Кондратенко.

Більшість чергувань за нинішніх природних умов здійснюється пішки та у разі виникнення екстрених ситуацій на місце подій команда мчить на швидкісному катері – на місце події вони прибувають не довше ніж за 3–5 хвилин з моменту виклику.

– Маломірний флот КП «Плесо» достатньо різноманітний і був осучаснений під час «Євро-2012» – на кожній станції знаходиться по 10 човнів «Язь», оснащеними двигунами «Сузукі», потужністю до 250 кінських сил. До того ж по 5 катерів UMS, по 3 «Чібіси», а також надувні човни «Бриг», – каже Леонід Кондратенко.

Вік «водних суперменів» досить різний – від 18-річних практикантів профільних вищих навчальних закладів до маститих рятувальників, віком до 60 років. Аби підтвердити здатність до проведення аварійно-рятувальних робіт, вони щороку проходять переатестацію, беруть участь у змаганнях та здають відповідні нормативи – біг, плавання, знання правил проведення реанімації постраждалим, правил поведінки в шлюпці та інші. Зазвичай, це відбувається навесні, перед початком пляжного сезону.

Заборонні ділянки: опори мостів та зливостоки

Столичні рятувальники не втомлюються нагадувати найголовніші запобіжні заходи: для однієї людини безпечна товщина льоду 7 см, а для групової переправи – 15 см., перевіряти міцність криги можна тільки палицею, а не ударом ноги, а у темний час доби, під час туману, дощу чи хуртовини в жодному разі не можна виходити на лід – якщо трапиться лихо, вас складно буде помітити.

– Заборонними ділянками з тонким льодом є 100-метрова зона біля мостів, 10-метрова – від борту пришвартованого водного транспорту, зимових ям, зливостоків, – зауважує начальник Спеціалізованої аварійної рятувально-водолазної служби КП «Плесо». – Не можна наближатися до темних ділянок та тих, що знаходяться в тіні, а незапорошені снігом ділянки – місця, де нещодавно були ополонки.

Аби у разі нещасного випадку зможуть миттєво допомогти потопаючим, разом із рятувальниками завжди виходить на чергування медик. Окрім цього, він також перевіряє стан здоров’я водолазів перед та після занурення, а також контролює час їхнього перебування під водою – оптимальна тривалість в середньому не має перевищувати 40 хвилин.

– Кожен медпрацівник має із собою повний набір для надання першої невідкладної допомоги фактично як у «швидкої». Вони зможуть врятувати постраждалого у будь-яких випадках, починаючи від проведення серцево-легеневої реанімації і закінчуючи обмороженням та вивихом, – зазначає керівник служби медико-санітарного забезпечення КП «Плесо» Микола Бєляєв. – До комплекту входять джгути, тонометри, носилки, дексаметазон, атропін, адреналін, знеболюючі засоби тощо.

Найближчими днями в Києві очікується плюсова температура, тож рятувальники радять взагалі не виходити ні лід.

ЯКЩО ПОТРАПИЛИ ПІД ЛІД

• Не робити енергійних, різких рухів у воді, адже це прискорює охолодження організму (рухатися необхідно у повільному темпі): широко розкинути руки, аби не зануритися з головою у воду.
• Якщо все ж намоклий одяг затягнув під воду із наближенням рятувальників намагайтеся максимально затримати дихання і залишатися чітко під ополонкою, не рухаючись.
• Знаходячись на поверхні води, не тисніть на тонку частину криги. Спираючись на спину і на лікті, виштовхуйте себе ногами на міцний лід у той бік, звідки прийшли, бо там перевірена крига.
• Коли тіло буде у горизонтальному положенні, закинути на лід ту ногу, далі поворотом корпусу витягнути іншу ногу і швидко відкотитися.

У РАЗІ ДОПОМОГИ ПОТОПАЮЧОМУ

• Найкраще витягувати людину за допомогою кінця довгого канату, шарфу, палиці, дошки, драбини, лиж, обов’язково обв’язавшись мотузкою та закріпивши її на березі.
• Наближатися до постраждалого необхідно лише поповзом, з розкинутими у бік руками та ногами. Можна підкласти під себе лижі чи дошку – це збільшить площу опори.
• Якщо немає підручних предметів, то 2 - 3 людини лягають на лід і ланцюжком наближаються до потерпілого, тримаючи один  одного за ноги.

ВИКЛИК РЯТУВАЛЬНИКІВ

При виникненні надзвичайних ситуацій звертайтесь до Спеціалізованої аварійної рятувально-водолазної служби КП «Плесо» за телефонами оперативного чергового: (044) 517-64-11, 067-341-05-02.

МІСЦЕ ЗНАХОДЖЕННЯ СТАНЦІЙ ПОРЯТУНКУ

РВС №1
Дніпровський район, Труханів острів, пляж «Центральний»

РВС №2
Дніпровський район, вул. Мікільсько-Слобідська

РВС №3
Дніпровський район, Венеціанський міст, пляж «Дитячий»

РС №4
Оболонський район, вул. Прирічна

РС №6
Дніпровський район, Венеціанський острів, пляж «Золотий»

РС №8
Дніпровський район, вул. Дружби Народів

РС №12
Деснянський район, вул. Оноре де Бальзака, пляж «Троєщина»

РС №14
Голосіївський район, вул. Набережно-Корчуватська, затока «Галерна»

РС №15
Дніпровський район, острів Жуків