Вбрання та побут Давньої Русі показують в Музеї історії України

Завдячуючи захопленню двох десятків людей, які є членами Клубу реконструкції давньослов’янського військового побуту «Яр-Тур», поціновувачі історії і просто любителі яскравих видовищ мають тепер нагоду розглянути у деталях одяг, взуття, обладунки, зброю і прикраси наших прадавніх предків. І зауважте, що це не якась бутафорія чи театральні костюми, це речі, виготовлені членами клубу після ретельного вивчення першоджерел, «відкопаних» в архівах, музеях і бібліотеках. Високу майстерність їх виконання відмітив Петро Толочко, присутній на відкритті виставки, який зауважив: «Черепахові фібули виглядають ще краще, ніж справжні». Вражає те, що автори цих історичних костюмів звичайні люди – вчителі, медики, робочі, які створювали їх у свій вільний час, про що жодним чином не шкодують.

– Київ в Х-ХI століттях був центром моди, –  ділиться своїми спостереженнями з кореспондентами «Вечірки» один із керівників клубу «Яр-Тур» і автор обладунків і озброєння київського дружинника у золотому шоломі Олексій Малєв. – Сюди стікалися зі Сходу, скандінавських країн різні зразки тогочасного одягу. Мода була таким собі міксом. Якщо розглянути костюми київської групи, яку ми презентували на виставці, то легко побачити, що пояси з сумками – це від кочівників, а одяг із шерсті має європейське походження. Загалом, кияни одягалися яскраво і коштовно..  

Занурення відвідувачів виставки у атмосферу Київської Русі відбувається також завдячуючи унікальним археологічним знахідкам з колекцій Національного музею історії України та Археологічного музею Інституту археології НАН України. Адже древній посуд, зброя, жіночі прикраси і навіть жіночий гребінець для розчісування волосся, датовані Х-ХI століттями несуть в собі особливу енергетику своєї доби, яку випромінюють навколо себе.

А що вже казати про справжній, живий «експонат» виставки» – Юрія Міщенка з клубу історичної реконструкції «Вверица», який ніби зійшов з фресок Софії Київської. Він просто вразив всіх присутніх на відкритті виставки виконанням уривків із «Повісті минулих літ», акомпануючи собі на гуслях. «Цей інструмент реконструював майстер історичних народних інструментів Андрій Паславський, – пояснив виконавець рідкісної музики. На таких інструментах грали на гуляннях, бенкетах, звеселяючи і багатих і бідних. Мене особисто притягує романтика золотої доби Київської Русі. Це те, що нас повертає до нашого минулого, наших предків. Певні речі, якими ми користуємось сьогодні – культура спілкування, традиції закладались ще тисячу років тому».