Партія Гройсмана має всі шанси потрапити в Раду – експерти

На думку українських політологів та економістів, у Володимира Гройсмана вдосталь часу і можливостей для подолання 5% бар'єру, що відкриває перед його політсилою двері у нову Раду. Наприклад, відомий політичний аналітик Кирило Сазонов у своєму блозі висловив упевненість у тому, що партія чинного прем'єра зможе провести повноцінну виборчу кампанію і подолати прохідний бар'єр. Адже сьогодні саме уряд, незважаючи на всі складнощі, залишається гарантом стабільності та стійкості в битві між президентом і парламентом.

І таких прогнозів, наданих провідними українськими аналітиками, з часом стає дедалі більше.

«Українська стратегія Гройсмана» набирає обертів

Аналізуючи дані, надані компанією Activegroup, політичний і економічний оглядач Світлана Кушнір зазначає, що одним з лідерів у запеклій боротьбі за подолання 5% бар’єру є саме «Українська стратегія Гройсмана» з 4,1%.

– Я говорила місяць тому, що у Гройсмана є непогані шанси на перемогу, здається у інтерв’ю для ВВС. Дивлюся, що соціологи таки підтверджують мою тодішню тезу: стартувавши з 1%, «УС Гройсмана» нарощує позиції, – додає аналітик.

Політолог Кирило Сазонов своєю чергою зазначив на своїй сторінці у Facebook, що «перші розчаровані в діях Зеленського і Порошенка вже переходять до лав прихильників прем'єра… Думаю, ми побачимо Володимира Гройсмана та його Українську стратегію в новому скликанні Верховної Ради, а може і в Уряді».

Свіжі показники політсили голови уряду не пройшли повз увагу політолога Петра Олещука. На його думку, нинішня ситуація демонструє, що партія прем'єра впевнено вступає у боротьбу за «консервативний електорат» Порошенка.

– На цьому тлі останні заяви про «нові» і «старі» політичні сили від Гройсмана вже звучать дещо цікавіше. Фактично, це ж означає, що у боротьбі за «електоральний спадок» Порошенка з'являється новий, потужний гравець, – констатує експерт.

Гройсман – прем’єр за покликанням і політик з високим рівнем довіри

Українці, які усвідомлюють, наскільки важливими є майбутні вибори у Верховну Раду, розуміють, що обираючи парламент, вони обирають і уряд. Тому попри актуальність суспільного запиту на «нові обличчя», громадяни обирають стабільність і лідера з незаплямованою репутацією, який заслуговує на довіру.

За словами політолога Олексія Голобуцького, на тлі боротьби за кожний відсоток між «добар’єрними» партіями, у чинного глави Уряду є «мінімум дві реальні переваги».

– Перше: виборці позитивно оцінюють результати його роботи за 3 роки. Результати, котрі кожен може «помацати» – ті ж дороги. Електоральний потенціал цього пункту ще тільки почали конвертувати в голоси, – зазначає експерт.

Також політолог звертає увагу на те, що дуже багато пунктів, на яких піаряться інші політики та їхні партії, по факту реалізовані саме діючим Кабміном. Цей момент, за словами Голобуцького, також можна конвертувати в голоси.

– Навіть більше: те, що той же Зеленський тільки обіцяє, – «держава в смартфоні», скажімо, – по факту вже частково реалізовано тим же Урядом Гройсмана. Те, що вже доступне людям, але вони не звертають уваги на те, ким це зроблене. Тобто, тут йдеться про реальний виборчий потенціал, котрий просто треба грамотно реалізувати. Вдасться – значить, «Українська стратегія» «добереться до 5% межі», – впевнений політолог.

Звідси можна зробити висновок, що стабільне зростання рейтингів «Української стратегії Гройсмана» свідчить про бажання громадян і надалі бачити її лідера у прем’єрському кріслі.

Світлана Кушнір зазначає, що, згідно з даними опитування, проведеного спеціалістами «Рейтингу» з 12 по 20 червня, більше 10% громадян хотіли б, аби на посаді прем’єра залишався Володимир Гройсман. А за даними керівника соціологічної групи «Рейтинг» Олексія Антиповича, рівень довіри до чинного голови Уряду становить майже 20% і має тренд на зростання.

– Більше половини опитаних зазначають, що хочуть бачити на цій посаді людину зі значним досвідом керування країною і доробком корисних справ. До того ж у віковій категорії громадян, що хочуть бачити досвідченого керманича Уряду, переважають саме люди більш старшого віку, – додає Світлана Кушнір.

Український політолог, керівник центру «Третій сектор» Андрій Золотарьов пояснює такий високий рівень довіри тим, що нинішній голова Кабміну «не набрав токсичності як у Яценюка».

– На тлі модних віянь, залишається запит на політику з вираженим патерналізмом і «конкретними справами». І цей електорат, на відміну від хіпстера з любителями смузі, на вибори прийде, – зауважує аналітик.

Гройсман робить ставку на командну перемогу

Розмірковуючи про потужний потенціал «Української стратегії Гройсмана», провідні вітчизняні експерти називають політсилу нинішнього прем’єра справжнім феноменом, а його самого – грамотним та послідовним лідером, який зумів зосередити навколо себе дійсно професійну команду.

Керівник Центру прикладних політичних досліджень «Пента», політолог Володимир Фесенко нагадує про те, що «Українська стратегія Гройсмана» відмовилася від висунення кандидатів по одномандатних (мажоритарних) округах.

– Можливо, тим самим вони хочуть показати виборцю, що впевнені в своєму подоланні п'ятивідсоткового бар'єру, і роблять ставку на командну перемогу, – припускає експерт.

Таким чином, професійна команда, незаплямована репутація, реальні результати та адекватна викликам часу програма партії – це ті «залізобетонні» умови, які можуть стати пропуском «Української стратегії Гройсмана» у новий парламент.

Ось як оцінює шанси Володимира Гройсмана подолати 5% бар'єр блогер і політолог Михайло Чаплига:

«Тут народ запитує, що означає його (Гройсмана – прим. ред.) реклама, і чи є шанси. Так, є. І дуже відчутні. Петро не проходить у Раду, і його електорат природно, згідно всіх законів соціуму, перетікає в руки того, хто вийшов з його тіні».

– Київ був за Боксера і за Петра. Їх більше немає. Куди піде електорат на тлі останніх і вельми грамотних заяв Гройсмана? А ще є Вінниця та Вінницька область. Я впевнений, що він має всі шанси зібрати 600 тисяч голосів... Особливо на тлі того, що майже чверть громадян вважають, що його політика правильна, – резюмував Михайло Чаплига.