У Києві показали, як має виглядати справжня «розумна» вулиця

У Києві показали, як має виглядати справжня «розумна» вулиця

«Розумне» освітлення, безкоштовний міський Wi-Fi, лавки із зарядними USB-пристроями, що живляться від сонячних панелей, камери відеоспостереження, кнопка екстреного виклику рятувальних служб, станції підзарядки електромобілів та велопрокату – усі ці переваги має перша у Києві «розумна вулиця», розташована у новому житловому мікрорайоні на Нивках.

А ще на цій вулиці встановлено першу у Києві стаціонарну станцію моніторингу якості повітря. Вона здатна аналізувати якість повітря за 8 показниками: вмістом формальдегіду, діоксиду азоту, чадного газу, кисню, вуглекислого газу; за температурою, вологістю та атмосферним тиском.

– Створення цієї розумної, тобто комфортної та безпечної для мешканців вулиці, – це вдалий приклад державно-приватного партнерства. Йдеться про взаємодію міста та приватного інвестора, який є забудовником цього житлового кварталу, – розповів директор Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій КМДА Юрій Назаров.

– Вулиця побудована за всіма принципами зручності, включаючи безбар’єрність простору для людей з обмеженими можливостями. Головна ідея була – створити еталон вулиці, який буде тиражуватися на решту вулиць у нашому місті, і який захочуть узяти за зразок колеги з інших міст,  підкреслив він.

За словами Юрія Назарова, крім безпекових переваг, таких як «тривожна» кнопка чи 12 вуличних камер відеоспостереження, що мають функцію розпізнавання обличь та номерів, у розумної вулиці є ще й екологічні. Тут ведеться роздільний збір сміття та здійснюється постійний моніторинг якості повітря.

Основні інфраструктурні задачі розумної вулиці реалізував приватний інвестор, а технічні рішення втілювало місто.

– Роль міста полягала у розробці концепції вулиці, наданні технічних рішень, інтеграції всіх локальних систем до загальноміських. У цьому були задіяні різні спеціалісти команди Kyiv Smart City: у галузі транспорту, безпеки, енергозбереження тощо.

За словами директора Департаменту ІКТ, до міських систем інтегрована система вуличного освітлення, система відеоспостереження, реалізований міський стандарт оренди велосипедів.  

– Приємно, що майже всі рішення, втілені на цій вулиці, української розробки, – наголосив Юрій Назаров. – Такі, як енергонезалежні лавочки чи станція аналізу повітря.

Її встановили у рамках проекту Managing Air Quality, який вже місяць моніторить якість повітря в усіх районах столиці. Досі це робилося за допомогою мобільної лабораторії, яка щоденно здійснює забір у різних місцях столиці. Відтепер до аналізу долучаться і стаціонарні датчики.

За словами координаторки ініціативи Kyiv Smart City Ярослави Бойко, головна відмінність такого датчика у тому, наряду з іншими показниками, він може аналізувати наявність у повітрі часток пилу.

– Це перша станція у Києві, яка може показувати настільки широкий спектр даних,  розповіла вона.

Завдяки українським деталям, коштує такий датчик близько 17 тис. гривень. На відміну від імпортних аналогів, які обійшлися би у кілька тисяч доларів.

Інформація з цього приладу вже доступна користувачам сервісу air.kyivsmartcity.com.

Наразі громадські активісти проекту Managing Air Quality планують встановлення подібних датчиків у всіх районах міста. Кошти на це збиратимуть шляхом краудфандингу.

– Нині ми, разом із науковцями, аналізуємо, у яких місцях Києва краще встановити такі станції. Протягом найближчого місяця їх має з’явитися ще три.

– А до кінця року, в залежності від результатів краудфандингу, сподіваємося встановити від 10 до 30 таких станцій, – пообіцяла Ярослава Бойко.

Довідка. Ініціатива Kyiv Smart City є прикладом взаємовигідного партнерства представників міської влади, бізнесу та громадськості. Активісти озвучують запит суспільства та пропонують ідеї, влада сприяє у їх реалізації, а бізнес надає фінансування під ці проекти.