Столиця очима іноземних експертів

Столиця очима іноземних експертів

Григорій МЕЛЬНИЧУК 

Цього тижня до Києва завітали два експерти з міського розвитку, які під час публічних лекцій поділилися з киянами досвідом і запропонували кілька рішень проблем нашого міста.  «Києву потрібно створювати майданчики для малого і середнього бізнесу» 
Норберт Нойхаус, віце-мер німецького міста Тріра у 1989–1999 роках, експерт із урбаністики, близько 5 років подорожує та проводить публічні заходи в Україні: 
Київ – велике місто, і ви маєте колосальні можливості. Є чимало занедбаних промислових територій уздовж залізничного кільця, яким курсує міська електричка, – і це величезний шанс для розвитку. На цих територіях слід стимулювати створення нових робочих місць, розвиток малих та середніх підприємств. Місто не можна забудовувати лише житлом, люди мають десь працювати. Наприклад, зручний майданчик для розташування індустріального парку – район станції метро «Нивки», де зараз занедбана промзона. 
Києву потрібно стимулювати малий та середній бізнес і через торговельну інфраструктуру, аби невеликі підприємства мали можливість продати свою продукцію. Будівництво величезних торговельних комплексів, як, наприклад, на Берковцях, – це повне безглуздя! Свого часу у Трірі ми навіть виокремили одну торговельну вулицю, де фактично заборонили створення мережевих магазинів, які є у кожному великому місті. Лише унікальні речі, унікальні виробники – таке поєднання туристичної принади й вигоди для місцевих підприємств. 
У Києві існує велика проблема з дитячими садочками, дітей записують у чергу ледь не відразу після народження. Схожу проблему і ми мали у Трірі, але у нас не було коштів будувати більше садочків. Навпаки, ми закрили всі муніципальні садочки у місті! Чому лише місто має піклуватися про виховання дітей? Батьки теж повинні брати в цьому активну участь – такою була наша політика. 
Ми запровадили міську програму стимулювання створення громадських дитячих садків – на підприємствах, в окремих кварталах, допомагали з коштами, приміщеннями. Потім ми проаналізували, які райони охоплено дитячими садками, і там, де громадам не вдалося створити їх, організували 4 муніципальні дитсадки. В результаті ми заощадили чимало коштів міського бюджету та посприяли взаємодії людей, створенню міських спільнот. 

«У Лондоні також було «радянське» покоління, коли бажали все старе знести» 
Клайв Вуджер, архітектор із Лондона, з 2004 року консультує окремі проекти забудови центру Києва: 
Старовина і сучасність можуть поєднуватися – однак це має бути гармонійно
У нас також були свої «радянські» часи – період індустріального розвитку міста, який завершила Маргарет Тетчер у 1979 році, розпочавши закривати шахти. Люди «радянського», індустріального покоління у Лондоні хотіли максимально знести старі будинки та звести нові споруди, нині ж сучасне покоління прагне вберегти стародавню атмосферу міста та доповнити її чимось новим, що лише підкреслить унікальність. 
Як і в Києві, ми мали чимало будівельних конфліктів, коли громада блокувала ідеї забудовників. Навесні цього року адміністрація Кінгс-Коледжу прагнула розширити учбові корпуси, при цьому мали бути знесені будинки 1970-х років у старовинному вікторіанському стилі. Жодної історичної цінності вони не мали, там були невеликі офіси, але громада вулиці Стенд Стріт розпочала протести і сказала: «Так ми втратимо всю вулицю». Мова йшла про великі кошти, адже рік навчання коштує 9 тис. фунтів, а для іноземців – 16 тисяч! Але будівництво було відмінено. Так само, як зараз у Києві, громада застосовувала соціальні мережі, ЗМІ, публічні акції. 
Мене дивує, чому в українській столиці, де так багато доброзичливих людей, так багато і тих, хто не поважає себе, свою історію, своє походження. Поруч із новим престижним будинком може бути занедбана територія, якісь покинуті споруди, де живуть бомжі, – і для деяких людей це вважається нормальним! 
У Києві надто багато закритих територій. Безкінечні шлагбауми, решітки, паркани – ми також це пройшли, але зараз у Лондоні все більше публічних місць, навіть якщо вони приватні. 
Завжди є дискусійним питання, як визначити ту межу, коли потрібно споруджувати нові будинки чи зберігати старі. Місто має бути гармонійним, і поєднання історії з сучасністю, підкреслення старовини сучасними елементами здатне вдихнути нове життя в історичні вулиці й будинки.