Замінована столиця: як карають телефонних терористів

Замінована столиця: як карають телефонних терористів

Увага, заміновано! Останнім часом у столиці почастішали анонімні повідомлення про вибухівки. Що «світить» псевдомінерам?

У 2019 році столичні поліцейські зафіксували понад півтори сотні випадків анонімних повідомлень, з яких було розкрито близько 60.

За даними правоохоронних органів, затриманих злочинців притягнули до відповідальності за статтями Кримінального кодексу.

Новоспечені «мінери» понесуть покарання, передбачене ст. 259 КК — завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці чи пошкодження об'єктів власності.

За такі діяння можуть відправити за грати на строк від двох до восьми років (в залежності від тяжкості наслідків).

У деяких випадках слідство кваліфікує дії «мінерів» за ст. 296 КК: штраф — від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8500 — 17000 грн), арешт (до шести місяців), обмеження волі (до п'яти років) або ув`язненням (від двох до п'яти років).

Проблеми кваліфікації пов`язані з тим, що такі злочини розцінюються як хуліганські дії, оскільки вони не відповідають ознакам тероризму.

Як свідчить статистика, левову частку повідомлень про «мінування» злочинці направляють до Нацполіції, решту — до СБУ і міністерства з надзвичайних ситуацій.

Злочинець навіть може видавати себе за особу, яка нібито отримала повідомлення про «мінування» і звернулась до правоохоронців «задля усунення небезпеки».

До скоєння таких правопорушень здебільшого вдаються школярі або психічно неврівноважені особи.

Віртуальні «терористи» вже стали об`єктами реальних журналістських розслідувань.

На думку лікаря-психотерапевта Євгена Онищенка, головна причина псевдозамінувань — безладна та безвідповідальна поведінка з боку самих «мінерів».