Кава до банкрутства доведе: киян заманюють у кредитні кафе
Кожному клієнту – каву безкоштовно. Швидкі гроші – без довідок і поручителів. Що приховується за такими фразами широко розрекламованих позичальників?
Прогулюючись поблизу однієї зі станцій київського метро, кореспондент «Вечірнього Києва» натрапив на привабливу вивіску: «5000 грн за 15 хв».
На порозі «кредитного» офісу привітно зустріла усміхнена молодичка, яка сиділа за комп`ютером.
Ще навіть не дочекавшись згоди, вона відразу почала випитувати персональні дані.
Під час розмови новоспечена «кредиторка» люб`язно вручила кольоровий буклетик із багатообіцяльною назвою: «Займи до зарплати на вигідних умовах».
Вияснити, що ж то за «вигідні умови», на жаль, не вдалося.
На робочому столі «кредиторки» вдалось угледіти лист, у якому була зазначена плата за користування кредитом.
Після того, як наш кореспондент сфотографував той лист, працівниця офісу обурилась і повідомила, що це робити заборонено.
Чим же викликана така секретність з боку представниці «кредитного» кафе? Таємне стало явним, коли ми взяли калькулятор і почали рахувати…
«Бухгалтерія» просто вражала: якщо вам позичають 7000 грн, то через два тижні доведеться віддавати на 1960 грн більше — 8960 грн.
У разі несвоєчасної сплати нараховується щоденна пеня — у розмірі 2% від позички.
Як показують розрахунки, протягом року 7-тисячний кредит може «вирости» до 65 тис. грн (враховуючи пеню і вартість кредиту).
На жаль, про хитрі «бухгалтерські» нюанси у «кредит-кафешках» говорити не люблять.
На які кредитні пастки потрапляють українці.
Діючи за чіткою інструкцією, представники подібних «фінустанов» вміють майстерно «запудрювати» мізки.
При зустрічі вони пропонують випити чашечку кави і наголошують лише на позитивних моментах договору.
Простим киянам, які опинились у скрутній ситуації, доволі складно розібратися з подібними хитрощами кредиторів.
У таких випадках краще проконсультуватися з юристами, зважуючи всі «за» і «проти».
Не можна довіряти «добрим» кредиторам, які не просять довідки про доходи.
У них є так звані «відділи служби безпеки», котрі мають ефективні інструменти для повернення коштів: від колекторських погроз до судових розбірок.