Депутатські ігри: чому Київрада не відновлює райради

Депутатські ігри: чому Київрада не відновлює райради

Протести, заяви і плакати на Хрещатику, 36 — такі атрибути мітингувальників уже стали своєрідними знаками, які засвідчили про початок сесійного засідання Київради.

Протягом останніх трьох місяців весни активними «протестантами» є власники малих архітектурних форм (МАФ). Вранці 14 травня вони «атакували» Адміністрацію Президента, а потім «переключились» на Київраду.

«МАФівці» виступають проти введення аукціонів і збільшення розмірів пайового внеску (за підприємницьку діяльність). Як і раніше, нинішні пікети виявились безрезультатними: це питання на сесії узагалі не розглядали.

Пільги для кадетів

Відкриваючи сесію, київський голова закликав депутатів «не піддаватися виборчому психозу і керуватися перш за все інтересами столиці, інтересами киян».

Проте, як показали «кліматичні» умови у депутатському середовищі, до Віталія Кличка прислухались далеко не всі.

У самій залі панував «броунівський рух»: депутати жваво снували між кріслами (їх ряди то густіли, то ріділи).

На початок відкриття сесії зареєструвалися лише 69 «кнопок», а під час голосувань їх кількість дострибнула до 92.

За традицією, у Київраді привітали з днем народження 11 депутатів-іменників. На цьому дружні настрої та аплодисменти успішно закінчились.

Перші суперечки виникли навколо міської програми «Турбота. Назустріч киянам» (ухваленої на 2019 - 2021 роки).

Секретар Київради Володимир Прокопів запропонував внести зміни — до категорії пільговиків, які мають право на безкоштовний проїзд у громадському транспорті, зарахувати вихованців військових ліцеїв.

— Цей проект рішення — надзвичайно важливий. У зв'язку зі вступом у дію нової редакції Закону «Про освіту» програма «Турбота» не може покривати пільговий проїзд такої категорії, як учні, кадети військових училищ. Наш проект покликаний цю ситуацію виправити. Я вважаю, що це потрібно, щоб з раннього дитинства кадети розуміли, що їхня професія не є дискредитованою, а викликає велику повагу, — сказав заступник міського голови Володимир Прокопів.

«Київській команді» відразу закортіло внести свої корективи. За словами депутатки Наталії Шульги, до числа таких пільговиків потрібно віднести вихованців спеціалізованих професійних закладів і шкіл-інтернатів.

До цієї «битви» долучились і представники «Свободи». Юрій Сиротюк поскаржився на те, колишні воїни-добровольці й досі не можуть реалізувати своє право на пільговий проїзд.

Після обговорення депутати все ж таки підтримали проект Прокопіва: кадети отримали право на безкоштовний проїзд (на підставі посвідчення ліцеїста).

«Ювеліри», театр і біноклі

Найзапекліші «бої» розгорнулися під час виступу директора департаменту комунальної власності Андрія Гудзя.

За його прогнозами, столичний бюджет має поповнитись на 330 млн грн — стільки коштів має надійти за рахунок приватизації об`єктів.

В ролі жорсткого опонента виступив Леонід Антоненко — голова депутатської комісії з питань власності: мовляв. приватизація столичних об`єктів нагадує «ювелірну роботу», внаслідок якої загадкові орендарі отримали комунальне майно практично за безцінь.

Обурений Гудзь ледве стримував свої емоції: він подякував за «ювелірний» комплімент і нагадав, що саме комісія Антоненка займається блокуванням приватизаційних об`єктів (внаслідок чого місто не отримує кошти для розвитку інфраструктури, будівництва дитсадків і шкіл).

Найкрасномовнішим оратором виявився депутат Володимир Левін: він згадав і про київські електромережі, і про театр, і про біноклі (які необхідні для того, щоб  подивитися спектакль)

— Питання біноклів і електричних мереж до порядку денного не включено, — напівжартома-напівсерйозно відпарирував директор департаменту комунальної власності.

При цьому Андрій Гудзь нагадав, що звинувачення у бік департаменту є недоречними: до комісії, яка займається приватизацією, входить половина складу Київради.

Під час бурхливих суперечок деякі депутати хотіли виступити на захист мітингувальників, які продовжували стовбичити під стінами КМДА.

Проте Володимир Прокопів усіх заспокоїв: питання «МАФів» розглядатимуть після консультацій з малим бізнесом.

Говорили, балакали... 

Доволі цікава ситуація виникла, коли у Київраді дружно й активно заявляли про необхідність відновлення районних рад.

Якщо вірити гучним заявам і палким промовам, то у залі немає жодного противника цієї ідеї.

Практично всі оратори погоджувалися,  що для Києва 120 депутатів – це дуже замало. Де-хто навіть кивав на приклад Варшави, де діє 18 райрад.

— Не можуть 120 депутатів займатися 4-мільйонним мегаполісом. Відновлення райрад — це підхід не радянський, а європейський, — заявив «свободовець» Святослав Кутняк.

Член «Єдності» Олександр Бродський пообіцяв добитися рішення про райради, щоб наблизити владу до людей.

«Самопомічниця» Наталія Манойленко закликала «глянути правді в очі»: мовляв, Київ— єдине місто в Україні, де немає райрад.

Представниця «Батьківщини» Тетяна Меліхова запропонувала восени провести вибори до райрад разом з парламентськими виборами.

«Райрадівську» любов проявив ще один відомий «сердечник» — Володимир Бондаренко, який поділився спогадами молодості (коли працював у Ленінградському райкомі КПУ міста Києва).

Проте гучні заяви завершилися тишим пшиком: незважаючи на депутатські промови й обіцянки, на моніторі засвітилося менше половини голосів («за» – лише 51).

Таким чином,Київрада провалила голосування за проект рішення, яким пропонувалося звернення до ЦВК із вимогою призначити конкретну дату виборів до столичних райрад.

— Відновлення райрад у Києві — це питання скасування помсти Януковича столиці, коли були забрані районні ради. Бо кияни не віддавали йому свої голоси. А будь-які зволікання з відновленням райрад — це шахрайство, — підсумував лідер «Київської команди» Сергій Гусовський.

Після обідньої перерви екс-мер Олександр Омельченко запропонував повернутись до цього питання. Проте секретар Київради заперечив: повернення до «райрадівського» питання суперечить сесійному регламенту.

Три року Апеляційний адмінсуд своїм рішенням актично відтермінував вибори до райрад на невизначений термін.

Проект рішення про відновлення райрад у Києві створили на основі місцевої ініціативи, яку підтримали понад 3000 киян.

Даний документ передбачав скасування 4-го пункту рішення Київради від 2015 року в якому йдеться про те, що вибори райрад в столиці мають відбутися 27 березня 2016 року.

Оскільки дата виборів давно минула, цей пункт уже неможливо виконати.

«Райрадівське» питання призвело до зриву вечірнього засідання Київради. Після перерви у залі, за словами Прокопіва, залишились лише 32 депутати.

Чергове засідання залежатиме від погоджувальної ради, яка має зібратися вранці наступного дня...

Фото Бориса Корпусенка