День Перемоги в обличчях
До Дня Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні у столиці пройшло одразу декілька заходів. Найбільший – хода "Никто не забыт, ничто не забыто". «Вечірка» побувала на місці і поспілкувалась з учасниками заходу. Зараз можна почути, що беруть участь у подібних акціях лише проросійсько налаштовані громадяни, оскільки справжніх ветеранів не залишилось. Так от, більша частина учасників дійсно не ветерани, а їхні діти та онуки. Середній вік учасників – 60-80 років. Тобто це діти війни, які пам’ятають жахи тих літ.
До речі, за інформацією Департаменту соціальної політики КМДА, у Києві мешкає близько 2500 ветеранів (учасників бойових дій) Другої світової війни. З них близько 40 особам виповнилось 100 років.
Зінаїда Дмитрівна зазначає, що День Перемоги для неї свято. Вона онука Остапа Миколайовича, який загинув у перші місяці війни у Новоград-Волинському під бомбардуванням. Він був кулеметником та першим зупиняв наступаючого ворога. Жінка тримає у руках портрет діда.
А Марія Володимирівна Діденко у 4-місячному віці втратила батька, який загинув у австрійському місті Шотвін 8 квітня 1945 року. Крім неї в родині було ще п’ятеро дітей. Згадує, що життя було дуже важке, не доїдала, у дитинстві потрапила у дитячий будинок. Каже, що 9 травня – для неї свято. Розповідає, що дуже ображають люди, які начеплюють куплені ордени та нагороди, не побувавши на війні.
Також були дві зовсім старенькі бабусі Галина та Марія, які представилися як сестри Жукова. В руках вони тримали портрет Георгія Жукова та червоні гвоздики.
