Зі сльозами на очах: ветерани пригадали жахіття війни

Зі сльозами на очах: ветерани пригадали жахіття війни

Голод, бомбардування, фашизм, розстріли – на щастя більшість киян ці слова знають лише із спогадів бабусь та дідусів про жахіття Другої світової війни. Минуло 74 роки. Тих, кому ми винні своїм існуванням, майже не залишилось. З роками значення Перемоги нівелюється, і часто ми забуваємо, що вдячні цим дідусям та бабусям тим, що живемо у демократичній країні.

Сьогодні до відзначення Дня пам’яті та примирення і 74-ї річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні відбулась святкова зустріч керівництва міста з учасниками бойових дій, представниками громадських організацій ветеранів війни та праці. Ветеранам накрили святкові столи та влаштували концерт.

Заступник голови КМДА Володимир Слончак привітав ветеранів зі святом та подякував за те, що ми живемо у суверенній, вільній країні.

- Мільйони українців 74 роки тому своєю хоробрістю і героїзмом, відвагою захищали рідну землю. Через тяжкі бої, мільйони жертв прийшла до нас перемога. Війна не оминула жодну сім’ю. Кожна наша родина в час смертельної небезпеки дала Вітчизні своїх воїнів. Цей смерч забрав понад 10 мільйонів українських життів. Вічна їм слава, вічна їм пам’ять! Сьогодні, дорогі ветерани, ми низько вклоняємося вам і дякуємо за патріотизм і мужність заради свободи нашої країни! – сказав Володимир Слончак.

Перший заступник директора Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради Світлана Устименко повідомила, що в Києві проживає близько 2500 ветеранів (учасників бойових дій) Другої світової війни. З них близько 40 особам виповнилось 100 років. Ці люди до Дня перемоги над нацизмом отримали державну одноразову допомогу та допомогу від міста за рахунок міської цільової програми «Турбота» (400-700 грн в залежності від категорії).

«Вечірка» поспілкувалася з 96-річним Миколою Білоусовим, льотчиком-штурмовиком, який брав участь у визволенні Берліна.

- Ми бомбардували Берлін, виконуючи вимоги наземних військ. Ми брали бомби вагою 400 кг і скидали на передмістя Берліну, німецькі аеропорти, допомагаючи піхоті. Моєму літаку також дісталось, підбили, снаряд пробив фюзеляж. Коли літак сів, він був весь пробитий. Після кожного польоту нам давали 100 грамів. Було страшно. Але я себе мотивував тим, що багато бійців гине – не я перший, не я останній. Коли бойовий виліт, то з’являються внутрішні сили, яких нема у повсякденному житті, - згадує Микола Білоусов.

Після закінчення війни він одружився з медичною сестрою, в яку закохався під час бойових дій, та оселився в Україні. В подружжя 14 правнуків.

- Я вважаю, що життя прожив недарма. Хоча воно було дуже важке, - зітхає ветеран.