Про ядерне роззброєння – на світлині "Вечірки"

12 січня 1994 року Президент США Білл Клінтон уперше відвідав Україну. Цей візит перед польотом до Москви назвали «Бориспільським приземленням», оскільки Клінтон не залишав території аеропорту. Президенти обговорювали питання, пов’язані з відмовою України від ядерного статусу. 
– Клінтон прилетів до аеропорту «Бориспіль», зустрівся з Леонідом Кравчуком, вони пообідали й разом вийшли до преси, – пригадує автор світлини, фотокор «Вечірки» Павло Пащенко. – Увесь цей час ми, пройшовши крізь металошукачі, чекали. Тоді спеціально для зйомки я позичив у свого колеги плівковий фотоапарат Canon AE-1 Program з об’єктивом 135 мм для довгого фокуса. Зібралося багато представників ЗМІ, разом з Клінтоном прилетіли й американські журналісти, які почали ставити запитання не щодо угоди, а про внутрішню політику США. Кравчук, звісно, був невдоволений та, скориставшись паузою, жестом надав слово (саме цей жест і бачимо на фото) українському журналісту Борису Клименку, який тоді працював на іспанське інформаційне агентство EFE. Після цього Клінтон зауважив, що, коли вийде на пенсію, запросить Леоніда Кравчука до себе прес-секретарем. Опісля українські журналісти обурилися, що Клінтон образив Кравчука, й американському посольству довелося вибачатись і пояснювати: перекладач помилився та неправильно інтерпретував слова Клінтона. Мої знімки з цієї прес-конференції потрапили до знаної інформагенції Associated Press. 
Після прес-конференції президенти приватними літаками полетіли до Москви. А за два дні, 14 січня 1994 року, Білл Клінтон, Леонід Кравчук та президент РФ Борис Єльцин підписали угоду про відмову України від ядерної зброї та передання її під контроль російського командування. 5 грудня цього самого року між Україною, Російською Федерацію, Великобританією та США було підписано Будапештський меморандум про гарантії безпеки для нашої країни, за яким держави-учасниці мали поважати незалежність, суверенітет та існуючі кордони України, утримуватися від будь-яких виявів агресії щодо України, зокрема й від економічного тиску. Як бачимо, минуло трохи більш ніж 20 років – і Росія порушила цю угоду, відтявши частину української території та розв’язавши на Донбасі криваву війну. 
Після здобуття незалежності Україна успадкувала близько 15% ядерного арсеналу Радянського Союзу. За підрахунками Юрія Костенка, який входив до спеціальної робочої групи ВР, що збирала інформацію про українську частку радянської ядерної спадщини, у ядерному арсеналі нашої країни були 176 міжконтинентальних балістичних ракет (130 рідкопаливних СС-19, 46 твердопаливних СС-24), а також важкі бомбардувальники (від 30 до 43), ядерні боєзаряди стратегічної зброї (від 1514 до 2156), тактичні ядерні боєзаряди (від 2800 до 4200) та 176 шахтних пускових установок. 

Запрошуємо ознайомитися з усією експозицією. До неї ввійшли 60 різнопланових фотографій з життя столиці різних років, переважна більшість з яких були опубліковані на шпальтах «ВК». Це знакові будівництва, повсякдення міста, звичайні кияни та політики. 
Адреса: вул. Хрещатик, 36, вхід вільний.