До кургану «Героїв Чорнобиля» поклали квіти

До кургану «Героїв Чорнобиля» поклали квіти

В цей день, 26 квітня 33 роки тому сталася чи не найжахливіша трагедія в історії людства – Чорнобильська катастрофа. В Україні близько 2 мільйонів осіб постраждали від аварії на ЧАЕС.

фото Олексія Іванова
фото Олексія Іванова
фото Олексія Іванова
фото Олексія Іванова
фото Олексія Іванова
фото Олексія Іванова

Очільники міста взяли участь в урочистій церемонії покладання квітів до Меморіального кургану «Героїв Чорнобиля» та до пам’ятного знаку «Воїнам Чорнобиля» на території Меморіального комплексу жертвам Чорнобильської катастрофи у Дніпровському районі столиці. Загиблих вшанували хвилиною мовчання.

Заступник голови Київської міської державної адміністрації Марина Хонда, яка взяла участь у заході, зазначила, що найбільша потреба цих людей – ліки та житло.

- Пройшло 33 роки, але держава не виконала всіх зобов’язань, які на себе брала. У нас дуже велика кількість чорнобильців перебуває у квартирній черзі – понад тисячу людей. Звичайно, є пільги, які надає як  держава, так і міська влада. Ці люди мають хвороби, які є наслідком подій, що відбулись у 1986 році. Тому найголовніше питання – лікування. Там, де місто може, допомагає ліками. До великих свят вони отримують матеріальні виплати від міста. В цьому році ми виділили 8 квартир людям, які стоять у черзі. 

Директор Департаменту соціальної політики Юрій Крикунов розповідає про захист постраждалих від ЧАЕС киян:

Анатолій Петрович, який прийшов на захід покласти квіти до Кургану, згадує той день:

- Мені тоді було 50 років і я гуляв у парку «Перемога» з 8-річною донькою. Раптово ми побачили величезну чорну хмару. Я не знав що це, але розумів, що це якісь шкідливі речовини. Схопив дитину, і ми побігли додому. Але розпочався дуже сильний вітер, і хмара рухалась до нас. Ми сховались під мостом (поруч з метро «Лівобережна» - ред.). Через декілька днів ми гуляли містом з дітьми, адже була сонячна і хороша погода. Нас ніхто не інформував про ту катастрофу, яка сталася. Якби люди знали, то менше було б постраждалих, адже люди б не їхали на природу на травневі свята.

Також «Вечірка» поспілкувалась з безпосереднім ліквідатором ЧАЕС Іваном Нечепоренком.  Чоловік розповів, що з 27 квітня перебував безпосередньо у зоні трагедії, займався евакуацією людей.

 - 27 квітня зранку розпочалась евакуація у Прип’яті. Забирали людей автобусами лише з речами першої необхідності. Всього було 1200 автобусів. Вчасна та швидка евакуація врятувала людей. Адже мала значення кожна година перебування у зоні ураження, - згадує Іван Іванович Нечепоренко.

Ліквідатор зазначає, що звичайно хвороби дають про себе знати – після вибуху на ЧАЕС почались проблеми з серцем, щитоподібною залозою, шлунком. Він  сподівається, що все ж таки уряд почне більше дбати про ліквідаторів, які втратили своє здоров’я, рятуючи інших. Зазначає, що отримує і пенсію, і пільги, але існують великі прогалини в медичному обслуговуванні ліквідаторів, забезпеченні ліками.

Фото Ярослави Золотько та Олексія Іванова