Можливості ГБ для киян та кращі світові практики

З 15 травня по 6 червня проходитиме голосування за проекти на сайті Громадського бюджету.

У Центрі публічної комунікації та інформації триває підготовка комунікаційної кампанії, що має популяризувати інструменти партиципації (співучасті) серед  киян.  Завтра під час круглого столу в ІА «Укрінформ»  «Ефективна партиципація в столиці: можливості, ресурси, інструменти  соціальної участі та діалогу» влада і громадськість обговорять основні етапи кампанії, голосування за проекти ГБ. Як відомо, проекти, які наберуть «прохідну» кількість голосів, у 2020 році  отримають кошти з міського бюджету (160 млн грн).  

В чому унікальність київського досвіду ГБ, що у нас спільного та відмінного у порівнянні з європейським розповів "Вечірньому Києву" Артем Стельмашов, начальник відділу з питань місцевого самоврядування, регіональних та міжнародних зв'язків управління з питань децентралізації, розвитку місцевого самоврядування, регіональних та міжнародних зв'язків секретаріату Київської міської ради

Перше, що дивує європейців, коли вони бачать дані про київський Громадський бюджет  - це кількість проектів-переможців. В Європі зазвичай їх набагато менше, але з більшими бюджетами. Наприклад, минулого року у нас успішними став 341 проект. А в Лісабоні за 10 років було всього 120 проектів-переможців. І загальна сума коштів на громадський бюджет в рік в них значно менше. Водночас, вартість проектів в Лісабоні – від 50 до 300 тисяч євро. У нас мінімальна вартість проекту – 50 тисяч гривень, а максимальна  - 3 млн гривень. Тому проекти там масштабніші. Наприклад, притулок для тварин, простір для стартапів, мистецький центр. Вони менше «затикають дірки», а пропонують більше творчих, креативних, інноваційних проектів. 
ГБ для європейців – це в першу чергу партиципація, а вже в другу – можливість реалізувати свій проект, власні амбіції. В нас дуже часто навпаки.  
Що стосується залучення мешканців міста до Громадського бюджету, в Києві спостерігається популярність цього інструменту. В Лісабоні за всі 10 років за проекти ГБ голосували 268 тисяч мешканців. В Києві лише минулого року участь у голосуванні взяло 150 тисяч людей. Для столиці це дуже гарна цифра. Хоча, в деяких маленьких європейських містечках ця кількість значно більше – до 50% мешканців. Втім, головне не кількість, а якість реалізованих проектів. 
В кожній країні своя історія розвитку бюджету участі. В Бразилії він починався з того, що місто запитало у мешканців, на що краще витрачати кошти – на будівництво школи чи водогону.  У Парижі влада виставила на голосування свої проекти, прагнучи з’ясувати, чого люди хочуть більше. Але зрештою, більшість міст дійшли до тої схеми, що мешканці самі подають проекти. У нас за основу взята польська модель. В Польщі вже прийнятий закон, який регламентує громадські бюджети на національному рівні, дає певні стандарти. В Україні  цей інструмент ще не так зарегламентований, в кожному місті свої положення і норми, що дає більше можливостей для експериментів.  

Щодо промоції та  розвитку партиципації думки експертів сходяться на тому,  що це процес поступовий, і будь які "рекорди залучення" не гарантують результат-підвищення рівня довіри до влади.  Ось що з цього приводу думають  фахівці з Польщі, Німеччини та України та Великобританії, учасники Міжнародного Форуму практиків партиципації. Форум пройшов у форматі Відкритого простору, де спільно шукали відповіді на питання: “Втрачені ілюзії громадського бюджету: Як нам підтримати та трансформувати процес громадського бюджету?”. 

Пшемек Горскі, міжнародний експерт Фундації ПАУСІ (Польща, Лодзь)

Ми думаємо, що громадський бюджет змінить світ на краще, коли ми будемо брати участь. Це не так. Бюджет - це лише інструмент змін. Сам інструмент не змінить світ і соціальну реальність - подібно до того, що роздача усім бейсбольних бит не дасть жителям і жителькам перемоги у великій, професійній бейсбольній лізі. 
Громадський бюджет дійсно розчаровує. Кількість людей, що беруть участь у процесах, - це не те, що ми хотіли б, проекти не відображають реальних, фактичних потреб громади, ми втрачаємо ентузіазм і соціальну зацікавленість через участь шкіл та інших, більш організованих спільнот. Чи це означає поразку? На мій погляд - ні. У будь-якій області світу, коли ми вводимо нові інструменти, ми не оцінюємо функціонування інструментів. Ми оцінюємо їх ефективність у контексті нашої мети.
Громадський бюджет, як у Польщі, так і в Україні, запроваджується власне для чого, щоб навчатися. І як інструмент навчання, бюджет працює - це можна побачити в кожному місці, де це є. Незалежно від того, якою є участь у бюджеті - скільки людей не братиме участі в цьому, вони завжди більше зацікавлені у своєму просторі, ніж до його впровадження. Не важливо, чи мешканці задоволені проектами, чи ні - на даному етапі, люди більше не знизують плечима, вони починають цікавитися, щоб критикувати те, що вони не люблять, хвалять і підтримують те, що добре для них! 

Лукас Борн, експерт з міського планування (Німеччина, Берлін)

Якісні критерії для ефективної партиципації у Берлін-Мітте (район Берліну) 
Вчасне інформування
Процеси відкритої участі 
Прозора комунікація 
Підхід орієнтований на цільові групи 
Визнання різноманіття інтересів 
Діалог (прагнення до залучення усіх сторін процесу)
Відповідальність. Отримані результати реалізуються в обов'язковому порядку, якщо не будуть виявлені перешкоди на шляху їх реалізації. 
Документування. Результати процесу мають бути задокументовані та доступні для громадськості. У той же час має бути прозоро пояснено, як було прийнято рішення та які подальші кроки плануються. 
Достатні ресурси. Ефективна партиципація вимагає людських, фінансових та часових ресурсів – які мають бути враховані у бюджеті. 

Кріс Еванс, Міжнародна організація “Ініціативи змін” (Велика Британія)

Я фермер за професією, і я використовую підхід фермера. Якщо я хочу, щоб насіння, яке я посаджу, добре зростало, я повинен підготувати грунт для того щоб отримати плоди. Коли мова йде про бюджет участі, якщо ми хочемо, щоб люди бажали розподіляти контроль, ми повинні підготувати грунт шляхом розбудови довіри. Ніхто не ділиться контролем з тими, кому вони не довіряють.
Просто довіряти людям, які не заслуговують довіри, не є рішенням. Я хочу запропонувати три критерії довіри.
1. Будьте послідовними.
2. Будьте прозорими. Конфлікт інтересів, як правило, може бути вирішено компромісом, але приховані наміри завжди створюють недовіру. 
 3. Зверніться спочатку до власних недоліків. Якщо я хочу почати процес змін або будувати довіру, найкращим місцем для початку цього процесу є зміна в собі. 

Кшиштоф Фільцек, директор Фундації ПАУСІ (Польща, Варшава)
 
Спостереження ключового слухача:
1. Багато часу та енергії було присвячено питанням голосування. Проте слід пам'ятати, що чим технічніше та організаційно вдосконалена система буде запропонована, тим більше вона буде трудо- та часомісткою для використання. Необхідно докласти зусиль для того, щоб технічні проблеми не затьмарювали інші етапи реалізації ГБ , зокрема ціль активізації жителів. 
2.  Успіх та ефективність проектів є найкращим просуванням ідеї ГБ, і кожен завершений проект спонукає мешканців взяти участь у наступному випуску як автором, так і як виборцем.