Уряд Гройсмана: 3 роки роботи на результат та перспективу
Минуло 3 роки від початку роботи Уряду Володимира Гройсмана, спрямованого на масштабні реформи більшості галузей. За цей час Уряду вдалося зупинити кризу в країні та прискорити підняття економіки України. Три роки роботи Володимира Гройсмана на посаді Прем’єр-міністра показали, що Уряд може не лише вносити результативні зміни, а й нести відповідальність за свої дії.
Макрофінансова стабільність та економічне зростання
У 2016 році Уряд отримав країну зі стрімко падаючим ВВП. Втім, вже за рік роботи Уряду Гройсмана вдалося підняти ВВП в умовах воюючої країни на 2,3%. А за три роки реальний ВВП зріс на 8,4%. Так вдалося уповільнити темп інфляції, який вже у 2018 році становив менше 10%. Такі показники країна отримала вперше за останні 5 років. З 2015 року Уряду вдалося стабілізувати курс гривні, при цьому зменшити державний борг з 79% до 60,9% ВВП.
Вже цього року Україна увійде у пік виплат по зовнішнім боргам. Так, Уряд має на меті виплатити 427 млрд гривень заборгованості. Це не лише поверне довіру кредиторів, а й не дасть країні звернути зі шляху реформ і потрапити у дефолт чи затяжну кризу. Голова Уряду неодноразово наголошував на важливості збереження взятого темпу позитивних зрушень, щоб не допустити повернення економічного зростання в інший напрямок.
Одна з головних стратегій роботи Уряду враховує підвищення соціальних стандартів громадян. Першим кроком для цього було започаткування надважливих для України реформ. У 2017 році було прийнято закон про зміни в пенсійній системі, згідно якого відновили індексацію пенсій. Вже з березня цього року індексація відбувається автоматично, враховуючи зростання заробітних плат та рівень інфляції. До того ж, на початку 2019 року мінімальну заробітну плату збільшили до 4173 гривень. На цьому Уряд зупинятися не збирається та планує забезпечити конкурентоздатний рівень зарплат в країні, щоб захиститися від трудової міграції. І це можливо, в тому числі, завдяки детінізації зарплат та офіційній зайнятості.
«За три роки в доларовому еквіваленті мінімальна зарплата зросла втричі. І це не бравада цифрами. Розумію, що нам треба рухатися швидше», — зазначив Володимир Гройсман під час звіту основних результатів роботи Уряду України за три роки.
Медична та освітня реформи
Не менш важливим для розвитку країни стало внесення змін до системи охорони здоров’я. 27 млн громадян отримали свого сімейного лікаря, лікувальні заклади перейшли на договірні відносини з НСЗУ, завдяки чому зросла як зарплата лікарів, так і якість надання медичних послуг. Надалі Уряд має на меті реформувати систему екстреної медичної допомоги, впровадити програму безкоштовної діагностики методом оснащення лікарень необхідним обладнанням.
«Від цієї сфери багато років відмахувалися, а МОЗ сприймали, як міністерство із закупівлі дорогого обладнання. Ми вирішили, що ця тема для нас важлива. Змінити цю сферу за один день — неможливо. Але за кілька років люди відчують позитивні зміни», — зазначив Глава Уряду.
Однією з ключових для країни стала освітня реформа. Задля покращення якості освіти на модернізацію шкіл за два роки було вкладено майже 7 млрд грн. Було оновлено не лише кабінети та меблі, а й забезпечено необхідними дидактичними матеріалами та комп’ютерним обладнанням, впроваджено систему інклюзивної освіти для дітей з обмеженими можливостями, відкрито нові спорткомплекси. Це дало можливість учням навіть у віддалених куточках країни отримувати освіту за європейськими стандартами.
Децентралізація
В Україні з 2015 року успішно триває процес децентралізації. Саме завдяки цій масштабній реформі стала можливою реальна передача в руки громади важелів впливу на місцеву владу.
За три роки в Україні було створено 886 ОТГ, а до 2020 року їх кількість має зрости до 1450. Місцеві бюджети зросли до 234 мільярдів гривень і складають тепер 51 % від зведеного бюджету країни. Зокрема, держава через субвенції виділила 30 мільярдів гривень на розбудову інфраструктури громад.
Зміна системи управління територіями стала стартом для реальних позитивних зрушень. Основою успіху реформи стали чіткість намірів, проголошених владою, та зацікавленість з боку громад в отриманні більших повноважень, ресурсів та спроможності реалізовувати власні ініціативи самоврядного розвитку.
«Ми запровадили не тільки зростання місцевих бюджетів, а й надаємо державну підтримку. Ми дали можливість людям самим приймати рішення, куди витрачати кошти. За 2016-2018 роки ми допомогли збудувати понад 11 тис. нових об’єктів — це заклади освіти, охорони здоров’я, ЦНАПи, культурні та інфраструктурні об’єкти, об’єкти спорту», — зазначив Володимир Гройсман.
Модернізація транспортної інфраструктури
За ініціативи Уряду Гройсмана було створено Дорожній фонд. Це дало змогу за три роки відновити майже 7 тис. км доріг державного, регіонального та місцевого значення. Такі показники дорівнюють протяжності відремонтованого дорожнього покриття за попередні 9 років.
«Укрзалізницю» також не обійшли стороною — за короткий час власними силами було побудовано та закуплено у вітчизняних виробників 7120 вантажних вагонів, що дало можливість збільшити постачання експорту до країн ЄС та зміцнити товарообіг всередині країни. Окрім покращення вантажного сполучення «Укрзалізниці», запущено новий напрямок пасажирських перевезень до аеропорту «Бориспіль». З моменту виходу залізничного експресу в рейс, ним скористалися понад 200 тисяч пасажирів.
Силами Уряду за два роки було збільшено кількість «low cost» авіакомпаній. Результати не забарилися: за три роки через аеропорти перевезено більше 50 млн пасажирів, а вже у 2018 році пасажиропотік аеропортів вперше в історії України склав 20,5 млн людей.
«Коли інфраструктура використовується конкурентно і ефективно, ми зростаємо. Ми можемо і будемо відігравати ключову роль у реалізації проекту «Новий шовковий шлях» від Європи в Азію», — наголосив Прем’єр-міністр.
Допомога столиці
Не залишається осторонь уваги Уряду й місто Києв. Так, Прем'єр-міністр Володимир Гройсман доручив Міністерству фінансів і Міністерству інфраструктури на прохання мера Києва Віталія Кличка виділити цього року по 200 мільйонів гривень бюджетних коштів на будівництво Подільсько-Воскресенського мосту і ділянки Сирецько-Печерської лінії метрополітену від станції «Сирець» на житловий масив Виноградар.
А восени 2018 року, щоб убезпечити столицю від зриву опалювального сезону, Володимир Гройсман ініціював виділення 729,56 млн грн, щоб погасити різницю в тарифах на теплову енергію. Виділені Кабміном України кошти дали змогу київській владі укласти мирову угоду з «Нафтогазом».
«Досить програмувати нас на тому, що ми лузери. Якщо рішення будуть системними й чіткими, — результати не змусять себе чекати. Попереду у нас багато цікавого. І головне: Україна — це не просто місце на карті, а велика країна, яка зобов’язана досягти успіху», — наголосив під час звіту про три роки роботи Уряду його очільник Володимир Гройсман.